Дар’я Трапезнікова на зв’язку — востаннє як головна редакторка «Медіамейкера».

Що відбувається?

Після 2 років і 8 місяців роботи ми вимушені поставити наше медіа на паузу. До більш сприятливого моменту чи назавжди — час покаже.

Чому так сталося? Ті з вас, хто працює в чи з медіа, знають, що ситуація на ринку грантів із початку року різко погіршилася: грошей стало менше, а конкуренція — більша й жорсткіша. Ми почали розвивати інші джерела доходів, але цього виявилося недостатньо для стабільного утримання редакції.

Що ми встигли зробити за цей час

Почнемо з того, що медіабренд був створений із нуля. Тепер у соцмережах і на сайті — тисячі підписників\відвідувачів. Команда із трьох людей на старті виросла до шести, ще троє фахівців пропрацювали з нами у штаті певний час.

А ще ми:

• випустили понад 750 великих текстів, понад 700 можливостей і майже 1500 новин на сайті, а також понад 230 випусків розсилки й пару десятків тисяч постів у соцмережах (зокрема медіамеми, які дуже полюбилися читачам);

• висвітлили роботу понад 200 українських медіа в різних форматах: від великих історій про редакцію до кейсів, матеріалів про досвід кількох команд чи журналістів і, звісно, новин;

• опублікували на сайті тексти від майже 100 авторів і авторок (як штатних, так і фрилансерів і фрилансерок, стажерів і стажерок чи контриб’юторів і контриб’юторок);

• були інформаційними партнерами головних премій української медіаспільноти («Честь професії», Премія імені Георгія Гонгадзе, «Слушно») та українських профільних конференцій (Bucha Journalism Conference, «Медіабіль», Lviv Media Forum, New Age Media Summit тощо);

• один раз перемогли й один раз вийшли у фінал номінації на кращий матеріал про дотримання журналістських стандартів на «Честі професії»;

• визнані одним із пріоритетних джерел інформації про можливості в дослідженні донорської підтримки Львівського медіафоруму, десятках кулуарних розмов і редакційних чатах;

• регулярно з’являлися у списках джерел студентських кваліфікаційних і наукових робіт та рекомендаціях у програмах курсів університетських викладачів, а також провели власний курс для студентів трьох університетів про кар’єру в медіа.

Утім для мене як для очільниці й розробниці концепції найголовнішим є те, що вона зрезонувала з вашим баченням медіасвіту. В умовах всебічного тиску обставин на журналістів ми намагалися шукати можливості, натхнення, конструктив, глибинні нюанси та конкретні поради. Багато з вас відгукувалися, що наші матеріали підтримували вас у різних ситуаціях і на різних етапах кар’єри, ставали ковтками свіжого повітря та надією на те, що українська журналістика ще має чимало запасів креативності й міцності.

Дякуємо!

• Кожному й кожній, хто читав нас увесь цей час, бачив у нас цінність для медіаринку й ще деякий час згадуватиме бренд із ностальгією та жалем.

• Media Development Foundation за можливість творити цю історію.

• Європейському Союзу за фінансову підтримку протягом попередніх років.

• Редакціям, які розповідали свої історії в деталях нашим фрилансерам і Вероніці Нановській чи щомісяця надсилали продукти для добірок Даші Свистусі.

• Медійникам та фахівцям інших галузей, які давали коментарі для наших матеріалів чи ділилися життєвим або професійним досвідом (або сміялися з мемів Саші Фіненко в соцмережах).

• Представникам медіаорганізацій, які ділилися можливостями з нами, щоб ми поділилися з вами.

• Фрилансерам і контриб’юторам, які стійко терпіли сотні правок і уточнювальних запитань від мене й операційної редакторки Тетяни Боць, щоб матеріал вийшов якнайкращим.

Що буде далі

Усі ресурси «Медіамейкера» та право ними розпоряджатися лишаються в організації-засновника Media Development Foundation. Я та мої колеги шукатимемо нові кар’єрні можливості (напишіть мені, якщо у вас такі є).

Але я не залишу вас без матеріалів про медіа. Якщо вам подобається те, що ми робили, й ви і далі хочете отримувати від мене листи — підпишіться нижче на новий проєкт.

Рівні медіа

Видання для тих, хто шукає своє місце на різних рівнях і в контекстах медіасвіту

By Daria Trapeznikova

Розсилка буде безплатною, але такою ж якісною, до якої ви звикли. Більше деталей тут. Для тих, хто потребує більше медіаможливостей, кейсів, оглядів, інструкцій тощо, пропоную платні опції підтримки тут.

У будь-якому разі медіасвіт тісний, тож десь ще побачимося-почуємося. До нових зустрічей!

У межах проєкту «Розслідувальна журналістика в дії» в червні «Медіамейкер» розповідає про кейси журналістських розслідувань у регіонах, які в липні Media Development Foundation повезе у вигляді інтерактивної виставки в Івано-Франківськ, Черкаси та Дніпро. Проєкт має на меті популяризувати журналістські розслідування та громадську активність, висвітлити критичну роль журналістів-розслідувачів у викритті корупції, підвищенні прозорості та притягненні влади до відповідальності.

Сьогодні ділимося з вами другою добіркою кейсів: що саме розслідували журналісти та які методи використовували. Якщо пропустили на пошті першу п’ятірку минулого тижня, дивіться її тут.

«18000» та розкішне життя секретаря Черкаської міськради

Що знайшли: розпізнали брендовий одяг секретаря та його дружини, вартість якого коливається від однієї до кількох десятків тисяч євро. А водій і мати Юрія Тренкіна тим часом отримали у власність автівки преміумкласу, які він у них нібито орендує для користування. Доходи у всіх фігурантів розслідування, згідно з деклараціями, явно не можуть дозволити такі коштовні речі (принаймні, всі відразу).

Як шукали: насамперед аналізували декларації посадовця й наближених осіб. Для оцінювання можливої вартості гардеробу Тренкіних залучали експертів, які працюють або раніше працювали в галузі моди чи знаються на брендових речах та їхній вартості.

Деталі тут

NGL.media та офтальмологія, що відібрала зір

Що знайшли: препарат, ін’єкції якого стали причиною втрати зору в 22 пацієнтів Чортківської лікарні. Препарат «Алтузан», який ввели пацієнтам, щоби зекономити на них, не вказаний у «Державному реєстрі лікарських засобів України» і офіційно не дозволений до використання. Проте його аналог офіційно можна вводити за процедурою off-label (бо це ліки від іншої хвороби). Саме про нього лікарі зробили записи в медкартках, таким чином обманувши пацієнтів.

Як шукали: авторки спілкувалися із постраждалими пацієнтами та лікарями, надсилали запити та вивчали різноманітні документи. Фігуранти порушеної кримінальної справи ускладнювали розслідування, прикриваючись тим, що триває слідство й не можна розголошувати інформацію. Через 10 місяців після першої публікації журналістки знову поговорили з постраждалими і дізналися, що двоє з них померли, а ще сімом довелося видалити очі.

Деталі тут

«Четверта влада» та непрактичні закупівлі в пункти незламності

Що знайшли: 10,5 тонн «тваринного жиру» невідомого складу й походження, за який заплатили понад 1 млн грн. Жир нібито придбали для приготування їжі, проте ресторатори пояснили журналістам, що це не зовсім те, що потрібно. Тим часом речовина псувалася через зберігання в неналежних умовах, та і перевірити її склад, термін придатності й вагу було неможливо. Крім «жирної» схеми, журналісти в наступному розслідуванні виявили зловживання на закупівлі соків для пунктів незламності.

Як шукали: спочатку підозрілу закупівлю виявила аналітикиня редакції. Журналісти зверталися за інформацією щодо жиру до різних установ і чиновників — як через запити, так і особисто, а також особисто ходили перевірити стан закупленого та консультувалися з юристкою та іншими експертами.

Деталі тут

«18000» і неефективна реабілітація в медзакладах

Що знайшли: дуже дороге обладнання з сумнівною ефективністю, закуплене для черкаських медзакладів. Розслідувачі виявили, що апарати з польським брендуванням насправді виготовлені в Китаї, а один із них — імовірно, в Росії. Та і коштують вони значно дешевше, навіть уроздріб. Виявилося, що нібито польський бренд, який виготовив обладнання, заснований українцями, а його продавці, що перемогли в тендерах, із ними пов’язані.

Як шукали: спілкувалися з великою кількістю медиків-реабілітологів, а також продавців медичного обладнання. Але майже всі вони відмовилися спілкуватися на камеру. Інформацію про компанії шукали в реєстрах і серед даних про закупівлі. Також просили колегу з Польщі перевірити наявність офісу виробника за зазначеною адресою.

Деталі тут

NGL.media та багатоповерхівки замість дач

Що знайшли: понад 24 га землі, яку депутати Львівської міської ради безплатно видали садовому товариству, що пов’язане з двома їхніми колегами. Після отримання землі «Підголоско» було ліквідоване, землі перейшли у власність приватної компанії, а їхнє призначення було змінене на багатоквартирне житлове будівництво, якого не передбачалося в цьому районі. Водночас деякими дачними ділянками досі володіють львів’яни, дозволу яких на подібні «трансформації» не спитали.

Як шукали: частину інформації зібрали до повномасштабного вторгнення Росії, частину — 2023 року, коли знову відкрилися реєстр нерухомості та кадастрові мапи. Розслідувачі вивчали ухвали ЛМР та історію зміни власності по кожній ділянці, а в матеріалі використовували багато фото, знімання з дрона за 2021 рік, інфографіку з ділянками.

Деталі тут

Публікації про розcлідування на «Медіамейкері» є частиною проєкту «Розслідувальна журналістика в дії», який реалізується Media Development Foundation за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) — провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.

Думки та погляди, висловлені організаціями в цьому матеріалі, не обов’язково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Данії.

Головна редакторка медіа для медіа Дар’я Трапезнікова на зв’язку.

У межах проєкту «Розслідувальна журналістика в дії» в червні «Медіамейкер» розповідає про кейси журналістських розслідувань у регіонах, які в липні Media Development Foundation повезе у вигляді інтерактивної виставки в Івано-Франківськ, Черкаси та Дніпро. Проєкт має на меті популяризувати журналістські розслідування та громадську активність, висвітлити критичну роль журналістів-розслідувачів у викритті корупції, підвищенні прозорості та притягненні влади до відповідальності.

Сьогодні хочу поділитися з вами першими п’ятьма кейсами: що саме розслідували журналісти та які методи використовували.

Nikcenter і «американська мрія» одеського судді

Що знайшли: шикарне житло, придбане в США компанією, яку зареєструвала дружина одеського судді Сергія Чванкіна. Той не вказав житло в декларації, і це не перший аргумент щодо його можливої корумпованості та невідповідності суддівській посаді. Наближається новий етап оцінювання судді Вищою кваліфікаційною комісією суддів, і там пообіцяла взяти до уваги виявлені журналістами дані.

Як шукали: на дані про фірму натрапили випадково, вивчаючи декларації суддів. Досвід підказав розслідувачам: це може бути «прокладка» для придбання закордонної нерухомості. Гіпотезу підтвердили дані з американських та українських реєстрів, а історію про імовірну недоброчесність судді доповнили матеріали справ і ухвали його підлеглих, а також спілкування з колишніми колегами.

Деталі тут

«Сила правди» й винуватець ДТП, який «прогулював» ув’язнення

Що знайшли: власне, зниклого винуватця ДТП, який переховувався у себе вдома після тривалого ухилення від покарання шляхом лікування на стаціонарі та, імовірно, сфабрикованих висновків лікарів. Після розслідування героя публікації не тільки повернули за грати, а і відкрили на нього нові кримінальні провадження та перевели в іншу колонію.

Як шукали: мати загиблого хлопчика повідомила редакції: попри ухвали судів усіх інстанцій, злочинець не відбуває покарання. На підтвердження цього журналісти отримали скриншоти із камер спостереження біля будинку та свідчення сусідів, а також самі навідалися до житла. Писали і запити до різних установ.

Деталі тут

Центр публічних розслідувань і добровольче формування, яке плутають із ТЦК

Що знайшли: розібралися, ким є люди у формі, що патрулюють туристичні місця Одеси, та на яких підставах вони це роблять. Виявилося, що випадки свавілля та побиттів, які громадськість приписувала представникам ТЦК, відбувалися за участі представників приватних добровольчих формувань. Попри неофіційний статус, представники таких організацій охороняють правопорядок, мають зброю та приваблюють нових членів обіцянками бронювання від мобілізації.

Як шукали: матеріал ґрунтується на OSINT-інструментах, аналізі судових документів із публічних реєстрів та інформації з анонімних джерел. У пригоді стало також відеоінтерв’ю представника одного з таких «добровольчих формувань» на телебаченні, яке згодом видалили з YouTube. Також використали коментарі експертів і представників громадськості.

Деталі тут

«Кордон.медіа» та неправомірно розподілені гектари

Що знайшли: 50 гектарів землі в Юнаківській громаді на Сумщині, які незаконно передали у приватну власність без відповідних рішень депутатів. Схема між керівництвом громади та підприємцями, які отримують землю в користування, за словами журналістки, може бути поширена й у інших громадах Сумщини.

Як шукали: редакція дізналася про схему від інформатора, а щоб розібратися в землевідведенні — писала запити до сільради та спілкувалася з можливими фігурантами, а також консультувалася з юристом і вивчала супутникові знімки потрібних ділянок.

Деталі тут

«Гречка» та лікарі «на папері»

Що знайшли: виявилося, що потерпілій у ДТП не змогли надати допомогу через відсутність у штаті задекларованих для НСЗУ лікарів і обладнання. Керівниця лікарні звільнилася, проте до конкурсу на нового очільника теж є питання.

Як шукали: редакція писала запити на інформацію, працювала з документами, що стосуються лікарні, відновлювала хронологію подій фатальної ночі у спілкуванні з мамо загиблої та говорила з колишнім керівником лікарні та його дружиною.

Деталі тут

Публікації про розcлідування на «Медіамейкері» є частиною проєкту «Розслідувальна журналістика в дії», який реалізується Media Development Foundation за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) — провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.

Думки та погляди, висловлені організаціями в цьому матеріалі, не обов’язково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Данії.

Головна редакторка медіа для медіа Дар’я Трапезнікова на зв’язку.

Уже третій рік поспіль маю честь від імені «Медіамейкера» вітати вас із Днем журналіста! Щоправда, ці привітання виходять сумні й напружені, і цей рік не буде винятком (вибачте, але як є).

Позаторік у цей день росіяни підірвали Каховську ГЕС, і у тому 6 червня були переважно жах і скам’яніння паралельно з гарячковою перевіркою інформації. Торік були виснажливі спекотні блекаути та свіжі дані опитувань про виснажений психічний стан медійників. Цього року несподівано виснажилися не лише ментальні, а й фінансові ресурси. Моральний вплив удару підсилюють не лише недостатня віра в необхідність українських незалежних медіа зсередини та ззовні держави, а й чималі суми, які безперешкодно виділяються на російські медіа в екзилі (ось свіжа новина про канал Навальної, якщо пропустили).

Що там конкретно з українським медіаринком?

Напередодні свята Львівський медіафорум та Інститут масової інформації опублікували дані про стан медіагалузі. Перше дослідження охопило період із кінця лютого 2022 року до липня 2024 року, друге опитування проводили у квітні-травні щодо періоду після втрати американських грантів на початку 2025 року. Розглянемо основні цифри:

Львіський медіафорум

😿 28 % медіа призупиняли роботу в час повномасштабної війни. Кожне шосте з тих, що призупинили, досі не змогло відновити повноцінну роботу. Багато редакцій змінили формат випуску контенту.

😿 40 % медіа і 44 % журналістів зазнали фізичної (матеріальної) шкоди через російську агресію. 72 % з них не отримали жодної компенсації. Більшість медіа, які зазнали матеріальної шкоди, не претендували на компенсацію з бюджету.

😿 85 % журналістів відчували і досі відчувають психологічні проблеми. 69 % із них не зверталися за психологічною допомогою.

😿 79 % медіа мають кадрові проблеми — переважно через брак грошей на оплату праці, а також через мобілізацію працівників, вигорання та плинність кадрів.

😿 Доходи опитаних медіа 2022 року в доларовому еквіваленті впали на 18 %, 2023-го — ще на 10 %. Загальний дохід медійних ТОВ у доларовому еквіваленті 2023 року був на 38 % менший, ніж 2021 року, чистий дохід — на 46 %. За даними YouControl, падіння доходів медіа виявилося суттєвішим, ніж у середньому в інших секторах економіки.

😿 Структура доходів 69 % медіа змінилася з початком повномасштабного вторгнення. Частка реклами скоротилася в середньому на 13 %, грантів — зросла на 17 %. Значення донатів у структурі доходів майже не змінилося.

😿 $392 млн — приблизна сума, необхідна для довгострокового відновлення (протягом 5 років) українських медіа. Потреба вирахувана з огляду на частину загальної суми недоотриманого доходу медіа та включає надбавку в 40 % — витрати на фізичне відновлення редакцій, психологічну підтримку персоналу, навчання тощо за принципом «відбудувати краще, ніж було».

Інститут масової інформації

😿 Частка респондентів, які вважали, що припинення американського фінансування стане катастрофою, знизилася з 59,2 % у січні до 38 % у травні. Натомість із 30 % до 46 % збільшилася частка тих, хто вважає вплив значним, але бачить можливість адаптації.

В ІМІ зауважують: «Зменшення панічних оцінок не означає покращення фінансової ситуації, а радше відображає розширення практик виживання, причому не завжди ці практики позитивні».

😿 Понад половину опитаних редакцій скоротили кількість контенту, закрили деякі проєкти та рубрики. 43 % скоротили зарплати, 31 % звільняє людей (утім ІМІ припускає, що ця кількість зменшилася з січня, бо основні скорочення відбулися раніше, і лишився тільки кістяк). 14 % вдаються, імовірно, до вимушеної автоматизації завдань через ШІ. 67 % відмовилися від запуску нових проєктів і планів розвитку.

😿 Категорія «перебуваємо в стані виживання» зросла з 8 % у січні до 29 %. В ІМІ трактують це так: «Як мінімум третина медіа не має жодної стратегії пошуку нових джерел фінансування. Фактично йдеться про втрату стратегії й управлінського контролю, розчарування і відсутність фінансових перспектив».

😿 До травня частина опитаних медійників втратила сподівання на потенційні альтернативні джерела доходів. Воно й не дивно — розбудова кожного з них потребує набагато більше часу, ніж у нас є ресурсів на виживання. Від 53 % до 27 % зменшилася частка тих, хто робить ставку на рекламу, від 48 % до 31 % — на краудфандинг. Від 84 % до 51 % опитаних зменшилася частка тих, хто ще сподівається на європейські гранти.

Як у цьому всьому бути?

І це не риторична фраза, а конкретне питання життя і смерті, поставлене руба. Особисто в мене немає на нього обнадійливої відповіді — є лише погані новини.

Хотілося би сказати, що продовжувати служити місії на волонтерських засадах — все ще гідна відповідь. Але, попри думку коментарів із фейсбука й наївних представників інших галузей, такі обсяги роботи та включеність в інформаційний потік, на які все ще спроможні українські медіа, не можуть робитися безплатно. А доброю волею та поінформованістю авдиторії в магазині за продукти не розплатишся.

Попри ризики від ворога й недоброзичливців, я все ж схиляюся до думки, що нам як галузі, що опинилася на межі виживання, треба трохи збавити градус незламності в комунікації нашого стану.

Звісно, перемогами й дієвими рішеннями треба ділитися, але водночас більше говорити про те, що медіа та їхні читачі втрачають, що ми могли би зробити, але не можемо без грошей і ресурсів. І про те, що ваші колеги чи вся ваша редакція роблять понад «нормальні» спроможності чи на волонтерських засадах.

☝🏻 Якщо ви медійник — не замовкайте, навіть якщо медіа припиняє роботу. Саме цього добиваються вороги. Я маю на увазі не стільки продовження роботи в редакції на волонтерських засадах, скільки про ваш особистий голос як фахівця з комунікацій і пошуку та презентації правди. Ви маєте що сказати цьому світові — навіть якщо і не зі звичної платформи. Ми на «Медіамейкері» багато говоримо про новинних інфлюенсерів, і для когось із нас, кому доведеться втратити роботу, це може стати способом зберегти свій авторитет у спільноті й контакт із нею.

Не соромтеся просити про підтримку. Так, комусь іншому вона може бути потрібна більше. Але це не означає, що вам вона не потрібна взагалі. Й не соромтеся говорити про колег, яких хочеться підтримати. Я, наприклад, сьогодні закликаю вас протягом наступного тижня відвідати покази стрічок від колег-журналістів і режисерів-документалістів на DocuDays UA у Києві (дивіться добірку тут).

☝🏻 Якщо ви пішли з медіа або просто працюєте в іншій галузі (я знаю, що є у цієї розсилки й такі читачі) — допоможіть медіагалузі вистояти.

Усім вчергове нагадую: гроші в пріоритеті, але підтримка тільки цим не обмежується. Поширення й коментування матеріалів — так! Закликати вашу авдиторію робити це — будь ласка, адже мережевий ефект — велика сила! Надання редакціям експертних консультацій чи навіть допомоги фахівців компанії в межах корпоративної соціальної відповідальності — так! Включити оплату роботи журналістів як медійний компонент у грант іншої організації — о так!

Знаю, з блогерами веселіше, й вони більш охоче кажуть те, що вам потрібно (хоча, зауважте, не безплатно). Але блогери, на відміну від медіа, — це не інституція, а данина трендам. Це не єдиний канал комунікації, а один із. Тож медіа все ще будуть потрібні. А от що з них нам вдасться втримати та в який формат конвертувати — побачимо.

У цьому листі — трохи чтива від нас і рекомендацій від колег для початку вашого літа. Наприкінці, як завжди, добірка останніх новин і можливостей.

Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамейкера»

🌰 День Києва, що був минулого тижня, — свято з ноткою суму, адже, на думку багатьох його жителів, місто потерпає від непродуманих містобудівних рішень. Утім не можна не погодитися (хоча і з багатьма «але») з тим, що місто неминуче буде трансформуватися згідно з вимогами й потребами часу. Цікаво подивитися на цей процес, порівнюючи історичні фото з сучасними. Саме це і зробили в «Бабелі»: фотографка Ліза Букреєва відтворила 12 фотографій сторічної давнини — знакових місць Києва 1920-х років, а редакція написала інформаційні довідки про те, що саме й коли змінилося. Дивіться тут.

🫡Також минулого тижня Премію імені Георгія Ґонґадзе вручили фотографу й оператору Іванові Любишу-Кірдею. Щоб дізнатися більше про те, як війна вплинула на його життя та професійний шлях, раджу два матеріали:

• проєкту AFTERILOVAISK — про перебування Івана та його колег-журналістів в Іловайську під час боїв за нього й вихід із оточення в серпні 2014 року — на початку війни з Росією;

• The Ukrainians — про повернення Івана до життя після поранень унаслідок ракетного удару по готелю у Краматорську, де він із колегами перебував у відрядженні в серпні 2024 року: як власна воля до життя, зусилля лікарів, любов дружини й доньки та підтримка друзів допомагають йому відновлюватися.

📀І нагадування, що всім нам потрібно зберігати цікавість до деталей і до маловідомих, але автентично вайбових штук. MixMag Ukraine поспілкувався з 20 впливовими діґерами України та розпитали їх про те, чим живе ця культура сьогодні, як саме діґери шукають та відбирають музику та з чого почати цей шлях. У матеріалі — докладно про відмінності між діґерами й діджеями, вартість і місію такого захоплення (чи може навіть стилю життя — у вічному пошуку платівок із музикою, якої немає на стримінгах). Читайте все самі, я тут залишу тільки цікаву характеристику: «Діґер — це алхімік, який готує свої сети, як дослідницький проєкт — із сенсом, глибиною та оригінальністю».

Даша Свистуха, редакторка коротких форматів «Медіамейкера»

Текст «Цінувати, а не оцінювати себе: самокритика, як її позбутися й розвинути самоспівчуття» на сайті Mental Health for Ukraine розглядає проблему надмірної самокритики та пропонує шляхи до самоспівчуття. Думаю, що багатьом відгукнеться цей текст, адже ми можемо стати власним найгіршим ворогом, якщо дозволимо своєму внутрішньому критику говорити голосніше за нашу внутрішню підтримку. Адже інколи найжорстокіші слова, які ми чуємо, — це ті, що говоримо собі в голові.

Принесла вам із тексту вісім ознак, які допоможуть зрозуміти, що ваша самокритика шкодить. Рахуйте, скільки збіглося:

1. У вас різні вимоги до себе й до інших. Ви підтримуєте друзів під час важких часів, а себе знецінюєте, вимагаєте бути сильнішими. Звільнення з роботи приятеля — це тимчасові проблеми, з якими він обов‘язково впорається за вашої допомоги. Ваше звільнення — катастрофа, адже ви ніколи більше не знайдете гідну роботу.

2. Ви не вмієте приймати компліменти. Коли хтось хвалить вас за виконане завдання, ви кажете: «Просто так вийшло», а коли помічають нову річ, відхрещуєтеся: «Вона куплена за знижкою».

3. Партнер чи друзі часто вас критикують. Ви можете не помічати, що ставитеся до себе занадто критично, якщо й люди довкола постійно підкреслюють ваші «вади». Натомість таке ставлення інших може здаватися вам закономірним.

4. Самокритичність змушує людину шукати підтвердження власної цінності в очах інших. Ви погоджуєтеся на зустрічі, які вам не цікаві, смієтеся над жартами, що здаються несмішними, йдете на поступки людям, які вам не близькі.

5. Ви звинувачуєте себе, навіть якщо ситуація не в зоні вашого контролю. Збираєтеся на роботу, чуєте сигнал повітряної тривоги й кажете собі: «Треба було вийти раніше, вже була б на місці».

6. Ви постійно порівнюєте себе з іншими. Зовнішність, досягнення, стосунки, робота — ви орієнтуєтеся на інших в усіх сферах і не даєте місця власним почуттям, бажанням та досвіду.

7. Ви фокусуєтеся на тому, що вийшло погано, й не помічаєте хорошого. У вашому житті є лише чорне і біле, ви або зазнали поразки, або перемогли. Однак перемога все одно не задовольняє вас. У цій гонитві немає фінішу.

8. Попри всі досягнення, які засвідчують ваші друзі та знайомі, вам все ще мало. Самокритик не робить зупинок після звершень. Щоби привласнити собі досягнення, варто вміти святкувати перемоги.

Як вийти із цього кола самокритики, куди ви себе загнали? Рішення — плекати самоцінність; у відповідь на життєві негаразди варто вдатися до самоспівчуття замість самокритики. Це безумовна підтримка себе — в тексті знайдете поради, як у собі це розвинути. І пам’ятайте — ставтеся до себе так, як ви би ставилися до своїх близьких людей у найважчі моменти їхнього життя! Адже людина має бути для себе другом, а не тюремним наглядачем.

Дарина Заржицька, директорка Sebto media

📌Серіал. У травні закінчився перший сезон серіалу «Кіностудія» від Apple TV+, і я не втомлююся його рекомендувати. Він виходив по одному епізоду в тиждень, і це для мене повернуло відчуття, що серіал може бути подією, яку ти чекаєш. Зараз уже можна дивитися весь сезон відразу, тож емоцій очікування нової серії не буде, але у «Кіностудії» є ще багато хорошого. Це дуже смішний, сатиричний та динамічний серіал про балансування між мистецтвом та комерцією. А скільки там зіркових камео!

📌Рецепти. Якщо я нормально не поснідаю, то весь день потім піде якось не так, тому я часто звертаю увага на ідеї сніданків. Хочу поділитися двома рецептами від Насті Іванцової (редакторка AIN. Бізнес, авторка подкасту «Голодним не слухати»). І не тому, що Настя — авторка одного з подкастів Sebto, а тому, що ці рецепти дійсно дуже класно прижилися в моїй рутині, і я вважаю, що вони сподобаються багатьом. Ось ця тунцева намазка — це дуже просто, швидко та смачно. Спершу я її наносила на рисові хлібці, а потім спробувала поєднання з хлібом на гречаній заквасці, яке рекомендує Настя, і це дійсно ідеально.

Я вже кілька років готую мариновані яйця, але раніше це робила з маринадом на оцті, а зараз перейшла на рецепт Насті з соєвим соусом та медом. У травні я трішки експериментувала, щоб зрозуміти, яким для мене буде ідеальний варіант консистенції яєць. Зрештою виснувала, що шість хвилин — це не дуже моя історія, я не люблю настільки глевких яєць, а ось 7,5 хвилин — це для мене ідеально. За цей час білок встигає повністю зваритися і стає пружним, а жовток доходить до консистенції желе.

📌Книга. Читала у травні «Страх: Трамп у Білому домі» Боба Вудворда. Вона про перший термін чинного американського президента. Бувало, що у подкасті «Ранкове допіо» я пишу про нові мита Трампа, а у книзі читаю про тарифну сагу першого терміну, і як президенту намагалися пояснити, чому йому не варто так концентруватися на торгівельному дефіциті. «Це ж було вже!», — як то кажуть.

Тетяна Капустинська, шеф-редакторка та продюсерка спецпроєктів у Platfor.ma

📔 Нещодавно прочитала книгу Вілла Сторра «Наука сторітелінгу» — вона стала для мене однією з найкращих про мистецтво доносити сенси та розповідати історії. Це не просто романтика та розпливчасті поради в дусі «просто пишіть так, щоб було цікаво», а цілий науковий розбір щодо того, як працює наш мозок, чому ми сприймаємо один порядок слів краще за інший, як запалити нейронні зв'язки текстом тощо. Корисною, на мою думку, ця книга буде для всіх без винятку.

🍿 Останнім часом найбільше запам'ятовуються фільми або серіали, де так чи інакше згадується російсько-українська війна. Звісно, в контексті «Україна переможе, а Росія — агресор». Тому порекомендую серіал «Ранкове шоу», який несподівано затягує й насправді торкається важливих тем: усіх аспектів людських стосунків, конфлікту між власним комфортом і справедливістю, відповідальності за власні рішення тощо. У шоу, де грають Дженіфер Еністон і Різ Візерспун, показують залаштунки телебачення у всій красі та правді, що теж буде корисним для українського суспільства. Якщо ви думаєте, що журналістика — це просто та однозначно, подивіться «Ранкове шоу».

🗣️ Ми в Platfor.ma зараз активно розвиваємо освітній напрям — як інтенсивні продукти, так і окремі лекції. Наступною буде якраз моя — 3 червня поділюся, як співпрацювати з медіа, писати запальні пресрелізи, закохувати у свою новину та заводити теплі стосунки з журналістами. Ну і як не бути токсичними в цій комунікації, що також дуже важливо. Також можна буде поставити свої запитання в контексті. Тому запрошую за покликанням.

І до новин тижня

😯 Редакція Texty.org.ua зазнала хейтерської атаки з боку «Трухи» після розслідування про заробітки Telegram-каналів

😯 Стали відомі імена переможців цьогорічного конкурсу «Честь професії»

😯 Владислав Бундаш став виконавчим продюсером «Громадського радіо», а Юлія Соганчі — креативною продюсеркою

😯 Vector Media запустило на сайті функцію озвучування матеріалів за допомогою ШІ

Більше про медіановинки травня читайте в нашій великій добірці медіапродуктів

Насамкінець — можливості

🔵Стипендія сера Гаррі Еванса для журналістів-розслідувачів (заявки до 18 червня)

🔵Стипендія для письменників і медійників від Українського ПЕН (заявки до 31 липня)

🔵«Кліматичний Контент Пул» від n-ost (заявки до 6 червня)

🔵Продакшн-тренінг із мобільної журналістики від Інституту регіональної преси та інформації (заявки до 3 червня)

🔵Програма підтримки для центрів журналістських розслідувань від ІРРП (заявки до 8 червня)

🔵Конкурс від Media Development Foundation на найкращий антикорупційний постер (заявки до 10 червня)

🔵Грантова підтримка від n-ost для журналістів, зацікавлених у висвітленні життя на окупованих територіях (заявки до 8 червня)

🔵Новий набір на програму Fellowship for Mediamakers від MDF та MICT (заявки до 11 червня)

🔵Курс з арткритики від «Промприладу Артцентр» (заявки до 20 червня)

🔵Інститут розвитку регіональної преси збирає від медійників ідеї для відеорозслідування в межах конкурсу стипендій «Сліпа зона. Відео»(заявки до 15 червня)

🔵Відзнака Global Media Awards від Save the Children (заявки до 20 липня)

Головна редакторка медіа для медіа Дар’я Трапезнікова на зв’язку.

Минулого тижня Lviv Media Forum запросив нас на екскурсію до “Суспільне.Львів”. Однією з її точок була кімната архіву, де керівниця проєкту з оцифрування архівів мовника, директорка департаменту «Медіатека» Таїсія Турчин розповіла нам трохи про їхню роботу. Медіатеці вже приблизно півтора роки, розмір архіву набагато більший за можливості команди, але з Таїсією не можна не погодитися — одна оцифрована касета чи бобіна краще, ніж нічого, а 10 оцифрованих одиниць архіву краще ніж одна.

Більше про перший рік роботи й результати Медіатеки можна прочитати тут. А в цьому випуску, який екскурсія надихнула мене дістати з чернеток, покажу вам кілька наших матеріалів про те, що медійникам можна робити з власними архівами.

Впорядковувати, а не розкидувати

📦 Тим, хто не дуже розуміє, що збирати в архів вашого медіа, або прокрастинує розгрібання численних “Нова папка (150)” на жорсткому диску, раджу роз’яснення від Таїсії Турчин щодо того, як впорядковувати архіви. У нашому тексті — про метадані та їхнє формування, етапи збирання та сортування архіву й користь від упорядкованих файлів.

📦 З тими, хто зараз звільняється з роботи або просто хоче зберегти свої матеріали з різних років і робіт, ділюся кейсами креативного (або дуже методичного) зберігання диджитал-архівів журналістів із сайтів колишніх роботодавців. Як людина, яка спалила немало нервових клітин, намагаючись зберегти свої матеріали з сайтів, які дихали на ладан, щиро раджу всім стурбуватися питаннями свого портфоліо.

📦Ще одна, на жаль, актуальна в Україні причина вести архіви — збереження доробків загиблих журналістів і пам’яті про них. Для тих, хто хотів би до цього докластися, — досвід мексиканської журналістки, яка намагалася не лише зберегти роботи покійних колег, але і пролити світло на мотиви та замовників їхніх убивств.

І до новин тижня

☝🏻 На сайті «Кореспондент.нет» опублікували фейковий блог від імені медійниці видання «ЕкоРубрика»

☝🏻 Журналістка Української служби «Голосу Америки» Ірина Шинкаренко повторно отримала лист про звільнення

☝🏻 Владислав Фарапонов керуватиме редакцією англомовних вебпорталів «Мультимедійної платформи іномовлення України»

☝🏻 Google запускає нову функцію розширеного пошуку на основі ШІ. На що вона здатна?

☝🏻 Проєкт Spend With Ukraine стає частиною Ukrainer. Які зміни заплановані?

☝🏻 В Україні запрацювало нове видавництво «Хто це». Серед засновників — видавчиня журналу LA BOUSSOLE Кіра Косс та ексголовна редакторка The Village Україна Ірина Виговська.

Можливості чекають на вас!

Нагадуємо, що:

• У середу надсилали вам максимум-добірку наявних медіаможливостей. Якщо пропустили — шукайте свій грант чи стипендію у вебверсії листа 👇🏻

• Ми збираємо медіапродукти травня в щомісячну добірку. Якщо маєте чим поділитися — прошу писати моїй колезі Даші до 27 травня включно.

• Якщо шукаєте людей у ваше медіа — розміщуйте вакансії на наших майданчиках. Якщо шукаєте роботу — підписуйтеся на канал СТАВСЯ МЕТЧ.

Час для найбільшої добірки медіаможливостей! Гранти, конкурси, стипендії — плануйте своє медіаліто вже зараз.

Але спершу — традиційно — можливості від нас, якими не радимо нехтувати 😉

По-перше, закликаємо вас ділитися травневими новинками для нашої щомісячної добірки медіапродуктів.

Ви цього місяця закінчили серію матеріалів, опублікували відеопроєкт чи запустили новий канал дистрибуції або колекцію мерчу? Даша Свистуха, яка впорядковує добірку, чекає від вас інформацію про концепцію та мету продуктів, випущених у квітні. Дивіться добірку березня для прикладу й надсилайте інформацію до 27 травня включно.

По-друге, вакансії в медіа та суміжних галузях. Якщо ви шукаєте роботу:

✔️ Підпишіться на канал «СТАВСЯ МЕТЧ», переглядайте там дайджести й окремі пости з вакансіями й подавайтеся на них. І, звісно, читайте інші матеріали та подавайтеся на гранти й навчання 😏

✔️ Звертайте увагу на дописи з позначкою «Робота» на «Медіамейкері» в наших соцмережах, якщо на них підписані (якщо ще ні — ось наші Telegram, Facebook, LinkedIn, Instagram).

Якщо ви шукаєте колег або фрилансерів — перегляньте формати й умови розміщення та за потреби заповнюйте форму на цій же сторінці, щоб ми отримали ваш запит.

А тепер — ще білше інших можливостей ⏬

Гранти та конкурси

Конкурс для відеоблогерів від фонду «Відродження»
⏰ до 22 травня

Екстрена грантова програма для розслідувальних медіа від Kyiv Media School
⏰ до 26 травня

Гранти на матеріали про штучний інтелект та його вплив від Tarbell
⏰ до 31 травня

Гранти Visegrad+ на підтримку проєктів, які сприяють демократизації
⏰ до 1 червня

Мистецький конкурс на створення сценаріїв для проєкту «Суспільне Казки»
⏰ до 1 червня

Грантова програма з постпродакшну від Української кіноакадемії
⏰ до 6 червня

Програма New Media Incubator від IPI
⏰ до 6 червня

Грант для транскордонних команд журналістів-розслідувачів від Journalismfund Europe
⏰ до 24 липня

Гранти співпраці з культурними інститутами від House of Europe
⏰ до 31 липня

Міжнародний фонд «Відродження» підтримає місцеві й регіональні громадські ініціативи
⏰ до 26 серпня

Грант імені Яна Паррі для молодих фотожурналістів
⏰ до 31 серпня

Річна грантова програма від Бюро з питань демократії, прав людини та праці
⏰ до 1 вересня

Гранти для фактчекерів від ЄС
⏰ до 2 вересня

Премії та нагороди

Відзнака з екологічної журналістики Biophilia Award
⏰ до 30 травня

Меморіальний фонд Курта Шорка запрошує медійників-фрилансерів, місцевих репортерів і фіксерів з усього світу подати заявки на щорічну премію
⏰ до 15 червня

Премія для локальних видань, які співпрацюють із молоддю
⏰ до 16 червня

Відзнака «30 до 30» від INMA
⏰ до 27 червня

Премія для фотографів Photography 4 Humanity
⏰ до 5 серпня

Стажування та стипендії

Стипендія на навчання в Social Data School у Кембриджі
⏰ до 26 травня

Нова хвиля онлайн-менторства для журналістів-початківців від MDF
⏰ до 29 травня

Стипендії для медійників із країн Східного партнерства
⏰ до 31 травня

Стипендія сера Гаррі Еванса для журналістів-розслідувачів
⏰ до 18 червня

Стипендія для письменників і медійників від Українського ПЕН
⏰ до 31 липня

Навчання та конференції

Онлайн-зустріч «Закон “Про медіа” на практиці» від ІМІ
⏰ 28 травня

Вебінар від SEOforMedia щодо впливу AI Overviews на видачу в Google
⏰ 29 травня

Продакшн-тренінг із мобільної журналістики для для медійників з офіційно зареєстрованих локальних і гіперлокальних медіа
⏰ до 3 червня

Навчальна програма з транскордонних розслідувань від Next-IJ
⏰ до 9 червня

Головна редакторка медіа для медіа Дар’я Трапезнікова на зв’язку зі Львова. Цього тижня я (як, напевно, і багато хто з вас) перебуваю на Lviv Media Forum, тож із ким ще не віталися — маємо шанс сьогодні. Хто пропускає — не сумуйте, попереду ще кілька медіазаходів, а конспекти деяких панелей LMF прочитаєте на нашому сайті в наступні два тижні.

А поки пропоную до читання…

…цілих три матеріали про український YouTube! Точніше про те, що зі своїми каналами там роблять національні й регіональні медіа, а також — автори історичних проєктів.

У залінкованих вище матеріалах на сайті ми зібрали максимум деталей про те, які формати й теми заходять, скільки приносить монетизація та як залучати спонсорів і нову авдиторію, а також якого обладнання достатньо (тут думки дуже різняться). А тут залишу кілька порад від наших героїв для тих, хто хоче стартувати чи перезапуститися на цій платформі:

• Юрій Смирнов, Liga.net: «Головна порада мати терпіння й розуміти, для чого ти це робиш. Якщо канал для того, щоби просто щось знімати, то так не вийде. Має бути ціль. Як і будь-який бізнес, YouTube вимагає чіткого розуміння своєї місії. Також треба розуміти, що перші роки — це дуже неприбуткова історія, хоча, звісно, я хочу помилятися, і є канали, які зі старту добре зароблятимуть і знайдуть собі мегаінвесторів. YouTube — це вже давно не майбутнє, а теперішнє. Ще одне питання, як інтегрувати штучний інтелект в алгоритми YouTube та створення контенту».

• Юлія Гілей, «24 канал»: «Насамперед ознайомтесь із правилами спільноти YouTube, поцікавтеся, як працюють алгоритми, вибудуйте певну стратегію. Зокрема, визначте свою авдиторію (хто ваші глядачі, їхні інтереси й потреби). Публікуйте відео на регулярній основі, адже алгоритми YouTube цінують канали, які активно публікують контент. Якість контенту — це важливо, щоб утримувати глядачів якомога довше, тож підходьте серйозно до якості відео та звуку. Пробуйте різні формати контенту — Shorts, довгі відео, прямі трансляції, взаємодійте із глядачами через коментарі й дописи. Ну і, звісно, користуйтесь аналітикою YouTube, щоби тримати руку на пульсі та ухвалювати рішення швидко на основі цифр».

• Анна Погребна, «Суспільне»: «Стартувати на YouTube краще тоді, коли ви впевнені, що у вас є ресурси виробляти відеоконтент, бо це вимагає багато часу та сил. Також важливо виконувати умови платформи й шукати теми, які будуть релевантними авдиторії».

• Ірина Процик, «Дивись.info»: «Пробувати. Мати ціннісну базу, досліджувати потреби своєї авдиторії, знати, для кого ви хочете працювати й працюєте, і шукати ті формати, які будуть цікаві вашій авдиторії».

• Устин Данчук, «Вгору»: «Для успіху потрібна потужна й відповідальна команда. Професіоналізм важливий, але коли починаєш, важливіше, щоб у вас було спільне бачення, цінності та погляди. Це по-перше. А, по-друге, не можна сприймати YouTube як “я почну і стану зіркою”. Це багаторічна й дуже складна робота. Уже давно минув час, коли YouTube створював зірок із повітря. У TikTok та подібних форматах це ще може траплятися, але якщо йдеться про медіапроєкт, який працює з відповідальною інформацією, його розвиток вимагає багаторічної наполегливої праці».

• Сергій Прокопенко, «Ґвара медіа»: «Ключове — це періодичність. Важливо стабільно виготовляти контент. А ще розуміти, для чого ви це робите. Ми розуміли, що хочемо бути мультимедійним медіа, тому YouTube — це наш інструмент. Треба розбиратися, як працюють алгоритми, без цього нічого не буде. І треба аналізувати авдиторію, знати, які в неї потреби».

• «Треба зрозуміти, чим ваш контент буде відрізнятися від інших. Також потрібно бути готовим до того, що свій YouTube канал — це довгостроковий проєкт. І перші вісім-десять місяців можуть бути без суттєвого зростання авдиторії», — пояснює Дмитро Ладвіщенко («WAS: Популярна історія»).

Він також радить:

1. Знайти свою унікальну фішку.

2. Працювати над якістю контенту.

3. Бути готовим до тривалого розвитку каналу.

Чого не варто робити, на думку Ладвіщенка:

1. Очікувати швидких результатів.

2. Ігнорувати якість відео та звуку.

3. Сподіватися на великий заробіток одразу.

• З цим погоджується і Юрій Марчук («Історія на карті»): «У процесі роботи над каналом ми побачили, що в цьому є реальний фінансовий потенціал. Тобто канал може стати повноцінною роботою, а не просто хобі чи творчим проєктом. Чого я точно не раджу робити, так це “купувати” підписників чи якісь вже наявні канали. Приріст авдиторії має бути органічним».

• Владлен Мараєв («Історія без міфів») наголошує, що заробітки на YouTube доволі нерегулярні й до цього треба бути готовим: «Якийсь місяць у вас можуть бути дуже хороші перегляди, а якийсь — різко погані. Відповідно, один місяць будуть хороші заробітки, а наступний ні. Треба експериментувати з форматами, аналізувати авдиторію та знаходити, що буде цікаве саме вашим глядачам».

І до новин тижня

🔔 Народні депутати підтримали звернення про присвоєння журналістці Вікторії Рощиній звання Героя України

🔔 Звільнений із факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка професор не прийшов на перше судове засідання щодо поновлення на посаду

🔔 Організатори конкурсу журналістських робіт оголосили шорт-лист фіналістів конкурсу професійної журналістики «Честь професії»

🔔 Адміністрація президента США Дональда Трампа виставила на продаж будівлю штаб-квартири «Голосу Америки» у Вашингтоні

🔔 У Telegram додали можливість публікувати кілька сторіс одночасно або розділяти довгі відео на кілька сторіс й автоматичний переклад постів на каналах.

🔔 У TikTok з’явилася нова функція AI Alive, що перетворює статичні фото на короткі відео зі звуками та анімацією

Насамкінець — можливості

🔵Публічна розмова з фіналістами премії Ґонґадзе (19 травня)

🔵Нова хвиля онлайн-менторства для журналістів-початківців від MDF (заявки до 29 травня)

🔵Грант від Canon для фотожурналісток (заявки до 21 травня)

🔵Стипендія на навчання в Social Data School у Кембриджі (заявки до 26 травня)

🔵Конкурс стипендій для відеоблогерів від фонду «Відродження» (заявки до 22 травня)

🔵Гранти міжнародної мобільності для медійників від House of Europe (до 21 травня)

🔵Екстрена грантова програма для розслідувальних медіа від Kyiv Media School (заявки до 26 травня)

🔵Онлайн-зустріч «Закон “Про медіа” на практиці» від ІМІ (28 травня)

🔵Стипендії для медійників із країн Східного партнерства (заявки до 31 травня)

🔵Навчальна програма з транскордонних розслідувань від Next-IJ (заявки до 9 червня)

🔵Стипендія сера Гаррі Еванса для журналістів-розслідувачів (заявки до 18 червня)

🔵Міжнародний фонд «Відродження» підтримає місцеві й регіональні громадські ініціативи (заявки до 26 серпня)

🔵Стипендія на навчання в Social Data School у Кембриджі (заявки до 26 травня)

🔵Стипендія для письменників і медійників від Українського ПЕН (заявки до 31 липня)

🔵Міжнародний фонд «Відродження» підтримає місцеві й регіональні громадські ініціативи (заявки до 26 серпня)

Головна редакторка медіа для медіа Дар’я Трапезнікова на зв’язку.

В одній із попередніх розсилок я розповідала, як налагодити продажі в медіа. Якщо пропустили, можна переглянути тут:

У цьому листі перейдемо на креативно-продуктовий бік.

Як сформулювати ціннісну пропозицію?

Ціннісна пропозиція — це відповідь на запитання: «Чому клієнт має обрати саме вас, а не конкурента?». Саме конкретне рішення, яке пропонує ваш бізнес, та заявлена користь, на яку покупець розраховує, визначають, чи готова людина платити за продукт або послугу.

Щоби створити ефективну ціннісну пропозицію, потрібно визначити цільові сегменти авдиторії. Однією з головних помилок у маркетингу є надто загальне визначення ЦА. Наприклад, фраза «наша авдиторія — це жінки 30+, у яких є діти» — не є сегментацією. Це просто загальне визначення групи людей без урахування їхніх реальних потреб.

Кожен клієнт має власний контекст і запит. Одна жінка може бути мамою, що працює й балансує між кар’єрою та дітьми, а інша — майбутня мама, яка вже виховує одну дитину й очікує на двійню. Їхні потреби кардинально різні, а отже й підходи до комунікації з ними також мають відрізнятися. Тому ключовий підхід — не просто описати вашу авдиторію, а зрозуміти, що саме їй потрібно.

Описавши приблизні портрети та потреби авдиторії, важливо зрозуміти, у яких обставинах ваша авдиторія може ухвалити рішення про співпрацю з вами чи купівлю вашого продукту (або донат чи передплату на видання).

Під час ухвалення рішень люди керуються не лише потребами, а й страхами та сумнівами. Розуміння цих страхів допоможе вам запропонувати клієнту вигоди, які подолають його сумніви.

З цієї інформації можна вибудувати ціннісну пропозицію за такою формулою:

Наш продукт (послуга) допомагає [авдиторія] вирішити [основна проблема], уникаючи [ключова незручність], і отримати [ключова вигода].

👉🏻 Більше про методології, які допоможуть пропрацювати потреби різних груп клієнтів і запропонувати їм вдале рішення, а також нюанси для вдосконалення ціннісної пропозиції читайте в повному матеріалі з Марією Миронюк — стратегинею, креативною директоркою та коучинею MYRONIUK CONSULTING, і Дмитром Вербицьким, комерційним директором холдингу інформаційних сайтів «Українська правда»

Як колеги працюють зі спецпроєктами?

Ми запитали про це у представниць hromadske та The Ukrainians Media.

✨ Комерційний спецпроєкт у медіа — це журналістський проєкт, створений у співпраці з рекламодавцем. Зазвичай він виходить за межі стандартного контенту, поєднуючи одразу кілька форматів: лонгріди, відео, подкасти та інтерактивний дизайн. Його дистрибутують не лише на сайті, а й у соцмережах, а інколи — і в фізичному просторі (наприклад, на виставках чи рекламних носіях).

✨Головна ідея спецпроєкту — поєднати якісний контент із нативною рекламою, щоб матеріал був цікавим для авдиторії та водночас допомагав досягати цілей рекламодавця.

✨ Пошук партнерів двосторонній: хтось звертається до редакцій самостійно, знаючи їхню репутацію та підходи до контенту, а з кимось проактивно встановлюють контакт фахівці з продажів. Є й чіткі критерії, від співпраці з ким краще відмовитися.

✨ Робота починається з брифування. Партнера розпитують про бажані цілі, меседжі та формати, а також бюджет і дедлайни (якщо, наприклад, проєкт має вийти до якогось свята, річниці компанії чи акції).

✨ Рекламний відділ звітує перед партнерами за основними показниками ефективності — це охоплення й кількість переглядів. Бюджет на промо часто закладають у бюджет, проте спочатку дають матеріалу набрати органічні показники.

✨ У hromadske над спецпроєктами працює команда рекламного відділу. Частину контенту він створює самостійно, частину — у співпраці із фрилансерами. За якість спецпроєкту відповідають продюсери. Редакція може брати участь у затвердженні концептів і обов’язково переглядає проєкт перед публікацією. У The Ukrainians Media суто спецпроєктами займаються керівниця напряму як креативна редакторка, а також операційна директорка, яка відповідає за всі співпраці організації, й репортерка. Інших фахівців залучають із редакції.

👉🏻 Ще більше деталей про процеси, вартість, KPI, маркування та стосунки з партнерами читайте в нашій розмові з Вітою Галко (hromadske) та Ольгою Перехрест (The Ukrainians).

І до новин тижня

🔸Українська критикиня, редакторка, кінокураторка Дарія Бадьйор разом із командою запустила видання Re/visions.

🔸Голова Комітету ВР із питань свободи слова Ярослав Юрчишин надіслав депутатське звернення до Офісу Генпрокурора у справі про катування Вікторії Рощиної та всіх полонених.

🔸У США оголосили лавреатів Пулітцерівської премії 2025 року. Серед переможців — матеріали The New York Times, Reuters, Washington Post, Wall Street Journal та інші.

🔸Набули чинності нові статті Європейського акту про свободу медіа. Документ розширює повноваження Європейської ради з медіапослуг.

🔸Компанія Google розробила новий інструмент штучного інтелекту, який допомагає користувачам iPhone краще зрозуміти складний або заплутаний текст в інтернеті.

Побачимося на Lviv Media Forum?

Наше видання буде інформаційним партнером події, тож чекайте конспекти з найцікавішим найближчим часом, а трансляції деяких панелей — на Facebook протягом 15-17 травня.

Якщо хочете поспілкуватися про співпрацю для розвитку незалежних медіа з головною редакторкою Дар’єю Трапезніковою чи операційною редакторкою Тетяною Боць — ловіть нас на локації чи напишіть у відповідь на цей лист, щоби домовитися заздалегідь 😉

Насамкінець — можливості

🔵Зустріч у межах клубу редакторів від MDF (13 травня)

🔵Вечірня школа з інформаційної та медіаграмотності від ГО «Український інститут медіа та комунікації» (заявки до 16 травня)

🔵Тренінг «Правові тонкощі проведення журналістських розслідувань» від IWPR (реєстрація до 16 травня)

🔵Стипендія від Hostwriter для медійників (заявки до 19 травня)

🔵 Стипендії на навчання у Transparency School у Литві (заявки до 18 травня)

🔵Стипендія на навчання в Social Data School у Кембриджі (заявки до 26 травня)

🔵Стипендія для письменників і медійників від Українського ПЕН (заявки до 31 липня)

🔵Міжнародний фонд «Відродження» підтримає місцеві й регіональні громадські ініціативи (заявки до 26 серпня)

🔵Конкурс концепцій грантів на підтримку розслідувальних медіа від IWPR (заявки до 12 травня)

🔵Конкурс стипендій для відеоблогерів від фонду «Відродження» (заявки до 22 травня)

🔵Гранти міжнародної мобільності для медійників від House of Europe (до 21 травня)

Головна редакторка медіа для медіа Дар’я Трапезнікова на зв’язку.

Уже традиційно на початку місяця звертаю вашу увагу на те, що роблять наші колеги з різних українських медіа. У цьому листі — кілька продуктів, що зберігають історії, які варто пам’ятати. Також додам кілька грантів на ваші нові проєкти, які ми готові висвітлити в наступних добірках.

Нотатки про історії

Платформа пам’яті «Меморіал»: нова версія сайту та сторінки пам’яті

На Memorial.ua можна знайти:

• цифровий архів історій зі зручним інтерфейсом із відео, фото, текстами пам’яті;

• нові функції пошуку історій за категоріями (підрозділи, місто загибелі, дата загибелі, вік, професія, нагороди та інші)

• тексти пам’яті та спецпроєкти, розділ із досвідами меморіалізації;

• ініціативи пам’яті, які втілюють у життя рідні та побратими загиблих

• сторінка донатів на підтримку проєкту.

В окремих мультимедійних меморіалах збирають ключові епізоди життя полеглого захисника або захисниці: спогади, світлини, важливі досягнення та мрії. Сторінку створює команда «Меморіалу» разом із родиною загиблого: журналісти працюють зі спогадами, пишуть життєпис, дизайнери оформлюють сторінку — зі світлинами або авторськими ілюстраціями.

Де шукати новий сайт? За покликанням. Приклади меморіалів — сторінка пам’яті Олексія Іванченка й Олександра Загребельного.

Sebto.media: подкаст «Секція»

Це наративний подкаст-реконструкція біографій українських лікарів та лікарок, які на зламі XIX–XX століть також займалися політикою, творчістю, громадським активізмом і наукою.

Лікарка й дослідниця Ольга Фокаф ділиться інформацією, якої здебільшого не знайдеш у відкритих джерелах. Команда Sebto media допомогла редагувати тексти, створити сценарії та продумати аудіоформат.

Де слухати? На платформах Apple Podcasts, Spotify, Youtube, Youtube Music.

«Громадське радіо»: проєкт «Чорнобиль. Спогади живих людей»

Документальний проєкт Олени Ребрик присвячений усім, хто втратив свій дім унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Це велике дослідження-інтерв’ю, рефлексія, що має на меті розповісти більше про місто Чорнобиль, його мешканців, їхнє життя і біль від втрати дому.

Де слухати? Проєкт виходитиме частинами раз на тиждень на сайті «Громадського радіо».

«Суспільне Івано-Франківськ»: проєкт «Горицвіт: квітнути всупереч»

Розповідають про гуцульську мультимисткиню Параску Плитку-Горицвіт: письменницю, художницю, іконописицю, фотографиню, яка у молодому віці через допомогу Українській повстанській армії відбула майже дев’ять з половиною років заслання. Коли повернулася, батько не дозволив їй жити вдома. Частина односельців трималася подалі від мисткині через колишнє ув’язнення, ще частина — не розуміла її.

Де дивитися? На YouTube-каналі.

«Суспільне Чернігів»: проєкт «400 років Батурину»

До 400-ліття з часу першої згадки про Батурин, команда «Суспільне Чернігів» підготувала спецпроєкт про історію дослідження та найцікавіші знахідки цитаделі. Історик Володимир Пилипенко разом із археологом Юрієм Ситим розкривають таємниці найвідомішої козацької фортеці.

Де дивитися? На YouTube-каналі.

«Куншт»: виставка у Гарварді й Вашингтоні, присвячена репресованим та вбитим українським науковцям

Для цієї виставки офіційний художник Нобелівської премії Ніклас Елмехед створив портрети 10 талановитих українських науковців, репресованих чи вбитих у різний час: від арештованої в СРСР біологині Валентини Радзимовської до загиблого солдата Збройних сил України, біофізика Біжана Шаропова. Текст виставки підготувала Олеся Павлишин, головна редакторка науково-популярного медіа «Куншт», у співпраці з інтернет-порталом «Моя наука» та проєктом «Українські вчені на війні». 10 українських науковців для виставки відібрали Олексій Болдирєв, молекулярний біолог та засновник порталу «Моя наука», і Христина Семерин, дослідниця та есеїстка.

Де дивитися? Виставку представляли в Harvard Science Centre, а також в Українському Домі у Вашингтоні. Також вона доступна онлайн.

І до можливостей

💸 Єврокомісія оголосила конкурс пропозицій проєктів для збільшення можливостей перевірки фактів в ЄС. Дедлайн — 2 вересня.

💸 Організація з підтримки журналістики про штучний інтелект Tarbell надасть медійникам від $1000 до $15 000 за публікації про ШІ та його вплив. Дедлайн — 31 травня.

💸 Journalismfund Europe надає гранти транскордонним командам журналістів і новинним агентствам для проведення розслідувань екологічних проблем в Європі. Дедлайн — 24 липня.

💸 Фонд «Відродження» оголошує конкурс стипендій до 150 000 грн для відеоблогерів. Фокус цьогорічного конкурсу — контент, що формує ідентичність серед підлітків і молодих дорослих. Дедлайн — 22 травня.

💸 Український ПЕН за підтримки норвезьких організацій підтримає стипендіями українських письменників і журналістів, які пишуть різні нонфікшн-книги — есеїстику, біографії, репортажі, інтерв’ю, а також художні жанри — роман, оповідання, поезію, драматургію, дитячу й підліткову літературу. Дедлайн — 31 липня.

💸 Міжнародний Вишеградський фонд оголошує конкурс грантів Visegrad+ на підтримку проєктів, які сприяють демократизації та трансформації. Дедлайн — 1 червня.

Головна редакторка медіа для медіа Дар’я Трапезнікова на зв’язку.

Коли команда довго працює разом, то її члени вже інтуїтивно розуміють внутрішні правила, порядки й кордони. Проте, щоб компас завжди був актуальний, і навіть після зміни команди суть видання лишалася тією самою, ці правила краще задокументувати (а також — регулярно переглядати на актуальність, бо обставини змінюються, і інколи попередній порядок уже не працює). Крім того, прилюднені редакційні правила роблять вас надійним джерелом чи партнером в очах аудиторії, рекламодавців, донорів і партнерів.

Що записати в ці правила? Сьогодні пропоную короткий огляд наших матеріалів про структуру трьох документів для різних цілей — редакційної політики, гендерної політики та Sales Book.

Що включити в політики

1️⃣ Редполітика — набір правил, які є безпосередньою саморегуляцією конкретного медіа. Тобто це сфера відповідальності редакції, де вона може сама себе скеровувати, обмежувати й діяти за визнаними нею принципами. Редакційна політика може слугувати підказкою, як чинити в тій чи іншій ситуації, та приводом для відмови тим, хто намагається схилити медіа до будь-яких дій, які не відповідають його цінностям.

Насамперед редакційна політика має містити самовизначення: що це за медіа, для чого воно існує, які цінності сповідує, хто на нього впливає. Крім цього, у ній можна прописати, за якими стандартами працює редакція, як діє, якщо ці стандарти конфліктують між собою, що для неї неприйнятно.

Також у редакційній політиці можна пояснити перевірку якості контенту в медіа: як ви добираєте матеріали, працюють з інформацією із соцмереж, перевіряють факти тощо.

Деякі речі можна залишити непублічними, наприклад, певні внутрішні правила щодо поводження з конфіденційною та комерційною інформацією. Правила написання слів і розділових знаків та інструкція фрилансера можуть бути окремими внутрішніми документами

👉🏻 Більше про те, як складати редакційну політику та що не варто в неї вписувати, а також досвід кількох українських видань читайте в цьому матеріалі.

2️⃣ Гендерна політика, на думку експертів, має складатися з розділів:

• загальна частина — як дотримуватися рівності всередині колективу;

• зображення жінок і чоловіків у контенті — зобов’язання редакції щодо гендерної представленості в матеріалах та невикористання стереотипів;

• подолання сексизму — як перевіряти матеріали й уникати його;

• висвітлення домашнього та гендерно зумовленого насильства — зокрема зменшення сенсаційності й осудливої мови;

• висвітлення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом: баланс між правом на публікацію суспільно важливої інформації та захистом постраждалих;

• втілення цієї політики — як і де документ буде оприлюднений, хто стежитиме за його дотриманням.

👉🏻 Більше порад щодо положень і зобов’язань медіа щодо гендерної рівності, а також досвід упровадження гендерних політик в українських медіа компаній знайдете в цьому матеріалі.

3️⃣ Sales Book — це внутрішній документ компанії, який описує її бізнес-процеси, зокрема ті, що пов’язані з продажами. Цей документ може бути створений перед запуском бізнес-процесів або використовуватися для систематизації та вдосконалення наявних.

Коротко про структуру:

• Вступ: коротке резюме компанії та її обіцянки клієнтам.

• Що ми пропонуємо: опис продуктів.

• Що продається насправді: що клієнт може досягти за допомогою продукту.

• Кому ми це пропонуємо: цільові клієнти та аргументи на користь співпраці з виданням.

• Ціноутворення.

• Аналіз конкурентів.

• Як і коли переглядаємо документ і аналізуємо ефективність процесів і продуктів.

👉🏻 Більше нюансів, які треба врахувати у прописуванні стратегії продажів, продуктів і пропозицій клієнтам, а також яку інформацію публікувати, а яку прописати для внутрішнього користування, дивіться в цьому тексті.

І до новин тижня

🟦 Редакторка лонгридів «Рубрики» Марія Смик стала головною редакторкою сайту благодійного фонду «Повернись живим»

🟦 Головною редакторкою DIVOCHE.MEDIA стала Олена Алчанова. Вона замінила на посаді Оксану Павленко, яка відтепер займатиме позицію CEO.

🟦 Після завершення угоди з придбання газети The Observer Tortoise Media запускає спеціальний сайт для видання. Тепер журналістка, медіаекспертка, письменниця, редакторка Tortoise Media з питань України та оборонних питань Ніна Кур’ята публікуватиме свої матеріали на цьому сайті.

🟦 Команда «Української правди» разом із медійниками з 13 іноземних медіа опублікували розслідування щодо обставин смерті журналістки Вікторії Рощиної у російському полоні

🟦 За рік Україна опустилася на одну позицію у світовому Індексі свободи преси й посіла 62-гу сходинку — RSF

🟦 Федеральний суд США зобов’язав USAGM виділити «Радіо Свобода» кошти на квітень, що були затверджені Конгресом.

🟦 Президент США Дональд Трамп підписав указ щодо скорочення фінансування Національного громадського радіо (NPR) і Служби суспільного мовлення (PBS).

Насамкінець — можливості

🔵Конкурс «Підтримка постраждалих, документування та збереження пам’яті про злочини війни» (заявки до 9 травня)

🔵Стипендії на навчання у Transparency School у Литві (заявки до 18 травня)

🔵Стипендія на навчання в Social Data School у Кембриджі (заявки до 26 травня)

🔵Стипендія для письменників і медійників від Українського ПЕН (заявки до 31 липня)

🔵Міжнародний фонд «Відродження» підтримає місцеві й регіональні громадські ініціативи (заявки до 26 серпня)

🔵Конкурс концепцій грантів на підтримку розслідувальних медіа від IWPR (заявки до 12 травня)

🔵Конкурс стипендій для відеоблогерів від фонду «Відродження» (заявки до 22 травня)

🔵Гранти міжнародної мобільності для медійників від House of Europe (до 21 травня)

Ви теж трохи в шоці від швидкості, з якою промайнув квітень? Бо ми однозначно так, тож цей дайджест для нас — хороший спосіб відрефлексувати місяць. Виходить, що цього квітня ми розповідали вам про YouTube національних і регіональних медіа, про життя й хобі поза редакцією, ефективні практики, які допомагають медіа працювати та зростати, а ще про дослідження мемів, SMM-інструменти й багато іншого.

Історії медіамейкерів

🧑🏻‍💻 Ми поспілкувалися із трьома українськими національними медіа, які активно ведуть свої YouTube-канали — LIGA.net, «24 Канал» і «Суспільне Культура». Про те, які умови платформи корисні, а які ні, про контент, що заходить, боротьбу з алгоритмами й команди — читайте на сайті.

🧑🏻‍💻 А як швидко можна зібрати свою авдиторію на YouTube, враховуючи особливість регіонального контенту? Ми поговорили з «Дивись. info», «Вгору», «Ґвара медіа» — локальними виданнями, які активно ведуть свої YouTube-канали. Підсумки розмови — за лінком.

🧑🏻‍💻 Що роблять медійники, коли закривають робочі ноутбуки? Як біг, кулінарія й домашній сад допомагають розвантажитись після новин — Віра Курико-Агієнко, Анастасія Борема й Анастасія Іванцова поділилися з нами тут.

🧑🏻‍💻 Нещодавно Радіо Промінь відсвяткувало уже 60-й ювілей. Цьогоріч ми оновили попередню розмову з виконавчим продюсером «Променя» Максимом Яковенком та креативною продюсеркою станції Вікторією Польченко. Вони розповіли про одне з найбільш знакових в Україні радіо все: від заснування 1965-го до бачення майбутнього.

🧑🏻‍💻 Ексжурналістка Vox Кліо Абрам багато досліджувала феномен «медіаскептичності» щодо науки й винаходів і вирішила зробити блог, де би незалежно висвітлювала те, що мейнстримні медіа можуть розкритикувати. Тепер вона збирає мільйони переглядів на своїх TikTok і YouTube про все, що стосується прогресу. Розбір акаунту та причин його успіху — на сайті.

🧑🏻‍💻 Як і для чого працює Комісія з журналістської етики? Ми поговорили з головою КЖЕ Андрієм Куликовим і членкинею Тетяною Лебедєвою про саморегуляцію, репутацію та виклики, а також вплив війни на зміст скарг і роль комісії в медіагалузі.

Резонансне

😮 На виконавчого продюсера «Суспільного Мовлення» Юрія Макарова скоїли напад

😮 «Один репортаж — один удар». Медіаспільнота розцінила відео від ЗСУ як дискредитацію. Що відповіли в Генштабі та Страткомі?

😮Суд зобов’язав «Цензор.нет» спростувати твердження щодо Андрія Портнова

😮Йосип Лось через суд з квітня намагається повернутися на посаду викладача факультету журналістики ЛНУ

😮НСЖУ призупиняє видачу нових посвідчень в одеській філії після конфлікту журналістів із її керівником через зберігання та поширення особистих даних

🕯 В Україну повернули тіло загиблої в російської полоні медійниці Вікторії Рощиної

Зміни й оновлення в українській медіасфері

🪜Микола Чернотицький вдруге став головою правління «Суспільного Мовлення»

🪜Українська медіаменеджерка Тетяна Кисельчук стала новою операційною директоркою групи компаній, куди входять онлайн-видання AIN, розвідувальна агенція Molfar та освітній Molfar Intelligence Institute.

🪜Медійниця Дар’я Янушкевич стала шеф-редакторкою підліткового контенту «Суспільного мовлення»

🪜Звільнений в березні 2025 року з української служби «Голосу Америки» журналіст Остап Яриш приєднався до адвокаційної команди Razom for Ukraine у Вашингтоні

🪜Загальні збори громадської організації «Громадське радіо» обрали виконавчою директоркою мовника Руслану Брянську

🤝Головний редактор Bazilik.media Віктор Дяченко пішов із посади

👏🏻UAnimals запустила благодійну лекційну платформу «Балачка»

👏🏻Медіахолдинг «Новини Вінниці» запустив сім онлайн-видань про життя у громадах Вінниччини

👏🏻Медіамережа «Вікно Відновлення» запустила сервіс підтримки незалежних медіа та громадських організацій.

👏🏻ГО «Інтерньюз-Україна» запустила фонд для підтримки медіа

⭐️Премія імені Георгія Ґонґадзе оголосила фіналістів 2025 року — читайте більше про їхні професійні досягнення

Організаційне

🤝 Ukraїner — медіа, яке досліджує Україну та її мешканців, зокрема через подорожі — часто відоме через свою велику мережу волонтерів. Як постійній команді вдається менеджерити таку кількість людей і що їх мотивує волонтерити? Усе про внутрішні процеси роботи з волонтерами, а також цінності й мотивацію — читайте тут.

🤝 Спецпроєкти — доволі доступний у виробництві формат, який може бути навіть дуже цікавим й актуальним для авдиторії. Як із ним працюють hromadske та The Ukrainians — розповіли докладніше.

🤝 Через брак ресурсів медіа часто не можуть наймати власних кореспондентів у кожній громаді України. «Суспільне» вирішило цей виклик через навчання мешканців самих громад. Про мережу гіперлокальних кореспондентів розповіла менеджерка мовника Євгенія Гайфер.

🤝 Видання Gagadget провело серію експериментів із впровадження ШІ: від автоматичного перекладу до створення чат-бота. Що виявилося непрактичним, які ризики та переваги має ШІ — своїм досвідом поділився головний редактор Gagadget Сергій Мітяєв.

Корисне

✍🏻 Як знайти й використати UGC-відео: зібрали для вас кілька порад від Олени Дуняк — редакторки YouTube-каналу «Суспільне Новини». Шукайте тут ефективні методи пошуку, аналізу, а також правила використання відео від користувачів у соцмережах.

✍🏻 Меми — це не просто жарти. Їх теж варто аналізувати, адже це не просто розбір смішного — це про те, як ми думаємо, ідентифікуємо себе й ведемо інформаційну війну. Кандидат історичних наук, викладач KSE та автор курсу «Семіотика культури» від «Культурного Проекту» Антон Лягуша пояснює, чому меми — важливе джерело для дослідників культури, журналістів і тих, хто працює з комунікацією.

✍🏻 Знань про авдиторію не буває забагато, тож ми шукаємо методи з інших галузей, які нам можуть їх додати. Разом із антропологинею, співзасновницею ГО «Центр прикладної антропології» та лекторкою курсу «Антропологія для бізнесу» від «Культурного Проекту» Тіною Полек ми розібралися, як медійники можуть використати антропологічні методи, щоб шукати теми для матеріалів та інсайти для стратегії нового медіапроєкту.

✍🏻 Добірка від SMM-фахівчинь українських медіа — зібрали для вас улюблені інструменти креаторок із «Вечір.Media», «Рубрики», «Кордон.Медіа», «МикВісті», «Вільного Радіо», «ҐРУНТ» та «ШоТам».

✍🏻 Команда безоплатної гарячої лінії з кібербезпеки Nadiyno.org вирішила допомогти українцям сформувати цифрову безпеку у звичку. Для цього вони самостійно зняли освітні ролики й залучили інфлюенсерів. Head of Nadiyno.org Олександра Марченко розповіла, що треба врахувати, якщо теж хочете проводити такі співпраці.

✍🏻 Хочете більше неочевидних інсайтів про те, як утримати читачів і підвищити заробіток із сайту? Тоді зазирніть у безплатний інструмент News Consumer Insights від Google. У оновленому матеріалі пропонуємо огляд можливостей News Consumer Insights і досі актуальні поради з покращення ваших ресурсів.

Дослідження

💡Media Development Foundation оприлюднили результати щорічного дослідження стану регіональних медіа — у матеріалі ми оглядали, як війна та її виклики впливають на планування та ситуацію з людьми й ресурсами в редакціях.

💡Нове дослідження громадської організації «Жінки в медіа» показує, що 81 % медійниць стикалася з онлайн-насильством, але тільки кожна п’ята з них звертається до правоохоронців — висновки тут.

💡ГО «Інститут свідомого громадянства» дослідила стан українського медіаринку.

💡Українська компанія LOOQME проаналізувала понад 230 000 згадок у медіа та соцмережах ключових наративів Дональда Трампа щодо України — деталі тут.

Головна редакторка медіа для медіа Дар’я Трапезнікова на зв’язку.

Незчулися ми, як ще один місяць буремного 2025-го добігає кінця. За нашим контент-календарем це означає, що час присвятити лист приводам визирнути з медіабульбашки та перемкнутися на інший контент.

Але спочатку — про можливості

У середу ми ділилися з вами величезною добіркою медіанавчань, стипендій, грантів тощо. Якщо пропустили листа чи хочете повернутися до якоїсь можливості — лишаю лінк на вебверсію.

Також нагадую, що ми розміщуємо вакансії як у соцмережах нашого медіа, так і в спеціальному каналі про кар’єрні можливості СТАВСЯ МЕТЧ.

Якщо шукаєте нових колег, читайте умови розміщення та подавайте заявку на цій сторінці. Якщо шукаєте роботу — зверніть увагу на такі вакансії:

💼 Рубрика шукає на посаду менеджера з реклами й залучення ресурсів фахівця із досвідом роботи в продажах від одного року та вмінням шукати необхідні контакти, розумінням роботи медіа та рекламного ринку, грамотною українською та знанням англійської. Треба шукати й залучати нових клієнтів та супроводжувати наявних партнерів, писати пропозиції та офери, досліджувати потреби клієнтів і підбирати оптимальні рішення, співпрацювати з командою для виконання замовлень.
✍🏻 Деталі та форма для подання

💼 Рекрутингова агенція SYNCO шукає Content Lead для В2С-стартапу, який орієнтований на Tier-1 ринки. Потрібен лідер, який має досвід реалізації контенту для Tier-1 ринків, роботи з інструментами автоматизації виробництва контенту, ШІ й A/B тестування. Треба: керувати повним циклом створення відео-контенту для мобільного застосунку, розробляти контент-стратегію та контент-план, координувати й управляти всіма процесами створення контенту, керувати командою фрилансерів, проводити A/B-тестування контенту, впроваджувати інструменти автоматизації
✍🏻 Деталі тут

А тепер — час розширювати горизонти.

Що радимо ми

Дар’я Трапезнікова, головна редакторка

— У моїй добірці цього разу — кілька матеріалів про вплив переосмислення минулого на майбутнє.

📽️ У TikTok бачу багато мемних відео про ознаки рецесії. Для мене це відчутно по музиці — «воскресли» з новими треками більшість представників мого добірного попденсплейлиста на межі нульових і десятих. Утім знаки дуже різні — від замовлення дешевших послуг до подовження спідниць. Більше неочевидних проявів та причин такого гострого відчуття дежавю — в цьому матеріалі.

📽️ Бренди активно намагаються використати цю хвилю nowstalgia (це не одруківка, а та сама химерність дежавю). Утім важливо робити це невимушено та справді творчо реміксувати минуле, а не просто «косити під вінтаж». Більше порад від креативного директора — у цій статті.

📽️ У політиці та економіці все несеться таким потоком, який важко осмислити. Але, можливо, на щось справді ефективніше буде подивитися з відстані. Цього місяця мене вразив дизайн і тематичний спектр спецпроєкту The Verge про В’єтнамську війну. Це не просто осмислення історії, а опис конкретних — часто дуже неочікуваних — наслідків для тих чи інших людей. Зачіпається тут і контентний напрям, зокрема фото «напалмової дівчинки» та масовки фільму «Апокаліпсис сьогодні».

Кінематографічний бонус 1. У цій статті The New York Times розкривають усі методи та фокуси дублювання акторів у кадрі за останнє століття.

Кінематографічний бонус 2. В одній із попередніх розсилок я ділилася альбомом The Cure — Songs of a Lost World. На червень вони анонсували альбом реміксів і вже випустили два. Один із них — ну дуже епічно-кіношний від Пола Окенфолда.

Даша Свистуха, редакторка коротких форматів

— 26 квітня — річниця Чорнобильської катастрофи. Чорнобиль — тисячі покалічених тіл і зламаних доль. Це те, що не можна забути. Тому сьогодні я перегляну кілька пам’ятних матеріалів.

📌 ВВС зібрало історичні фото, отримані від родини українського фотожурналіста Ігоря Костіна. Він був одним з перших, хто знімав зруйнований атомний реактор у Чорнобилі у квітні 1986 року. Ці фото радянське керівництво кілька тижнів після аварії тримало в таємниці. Після катастрофи фотограф повертався до Зони відчуження та фіксував вплив радіації на людей і тварин, зокрема скалічені тіла новонароджених.

📌 Стаття «Першотравнева демонстрація після вибуху на ЧАЕС: злочин радянської влади» на сайті Ukraїner розповідає, як радянська влада, приховуючи масштаби аварії на Чорнобильській АЕС, організувала 1 травня 1986 року масову демонстрацію в Києві. Попри небезпеку радіаційного зараження, тисячі людей, включно з дітьми, вивели на вулиці для участі в параді. Стаття аналізує, як влада замовчувала правду, ставлячи ідеологічні цілі вище за безпеку громадян, і які наслідки це мало для здоров'я населення. Ще маю тут добірку книг про Чорнобиль.

📌 Рекомендую ще передивитися документальні фільми або пошукати щось на YouTube. Наприклад, у березні 2021 року команда «ХАЩІ» разом із туроператором Gamma Travel вирушила у дводенну експедицію до зони відчуження. Вони дослідили «сільський» Чорнобиль. Адже найчастіше у фокусі уваги — сама станція, радіолокаційна система «Дуга», місто Прип’ять та навколишні території. Однак майже не згадується інший, менш помітний, але не менш важливий пласт — села та хутори, які існували тут задовго до будівництва станції. Ці місця мають свою унікальну історію та ритм життя, але про них майже нічого не знають, а з кожним роком вони зникають з карти.

Тетяна Боць

— Доволі довгий час усе кіно чи серіали, які я переглядаю, не приносять якогось надзадоволення. Наче не погано, але й порекомендувати не можу. Можливо, саме тому в мене такі яскраві враження від тих кількох стрічок, які мені все ж сподобалися. Серед них:

• Анімаційний серіал «Аркейн», знятий за мотивами відеогри «Ліга легенд». Я не знаю майже нічого про гру, але можу сказати, що серіал — цілком автономна історія, яка не потребує цих знань. Чудова мальовка, нетривіальний сюжет, і якщо у вас є упередження до анімації, нібито це дитячий контент — «Аркейн» точно не той випадок, можете бути певні. Раджу обидва сезони, хоча перший все ж дещо більше сподобався. Доступний він на Netflix.

• «Чорне дзеркало», 7 сезон. Нещодавно соцмережі загули, адже легендарний серіал повернувся. Я не бачила всі-всі серії всіх попередніх сезонів, але те, що було в сьомому, мені дуже відгукнулося. Можливо, цей сезон навіть кращий за попередній. Зосереджений він на антиутопії щодо технологій, і кожна серія напряму пов’язана з тим, яку загрозу чи можливості вони несуть. Мої фаворити — перша та п’ята серії (про жінку, яку рятують від смерті через високотехнологічний імплант, та про чоловіка, який намагається знайти спогади про колишнє кохання для меморіального ролика).

• «Клерки» (1994) — чорно-білий дебютний фільм у всесвіті режисера Кевіна Сміта. Комедія про двох хлопців, які працюють на поганеньких роботах у продуктовому магазині та відеопрокаті. Головний герой ненавидить свою роботу, але все одно весь час проводить там, і виходить на зміну навіть у свій вихідний. Попри не мій улюблений жанр і специфічний сценарій, досить глибока історія про вихід із зони комфорту й відповідальність за власне майбутнє. Не всі сюжетні повороти мені сподобалися, але загалом я залишилась під класним враженням.

Також, якщо хтось пропустив, нагадаю, що вже потрохи виходить новий сезон серіалу «Останні з нас» за мотивами однойменної гри. Наразі є лише дві серії, тож раптом що — завжди можна переглянути попередній сезон.

Інші медійники

Сергій Макаренко, журналіст, автор політичної аналітики та співзасновник медіа «18000»

— Березень-квітень — місяці, коли традиційно музичні виконавці виходять із зимової сплячки початку року nf ближче до концертного літа випускають свої нові альбоми. Я все ще чекаю ісландських романтиків Kaleo, які будуть в травні. А ще обіцяних релізів від Anthrax, Deftones, Gojira, Chevelle, Volbeat та інших. Але низка робіт, яких преса та я зараховували до «most anticipated» на цей рік, уже вийшли.

Однозначно головна подія року на важкій сцені — Skeletá від Ghost, який вийшов у цю п’ятницю і який я ще не встиг послухати. Однак не маю сумнівів, що майстер Тобіас Форге породив чергове дітище в дусі радіо-хітів 70-80-х.

Із того, що вже вийшло за останній час, можу відзначить:

• Machine Head — Unatoned. Невтомний ветеран важкої сцени Роб Флінн вривається з черговим альбомом. Поганим він точно не буде.

• Bleed From Within — Zenith. Качові британці, які змішують грув із металкором, а цього разу приготували щось наворочене.

• Brkn Love — The Program. Дуже любимі мною за попередній альбом молодики із енергетичним і гітарним роком.

• Warbringer — Wrath And Ruin. Обожнюваний мною і досі живий та бодрий трешачок нульових.

• The Blue Stones — Metro. Модний, приємний, лайтовий блюз-рок.

Ася Артушевська, головна редакторка DOU

— Якщо ви любите вайб The Velvet Underground, послухайте The Limiñanas. Чудова музика, щоб вийти в міське літо, вдихати бузок, минати людей, пити каву і гратися в персонажів італійського кіно 60-х. Почати можна з треку Salvation.

Якщо нікуди йти не хочеться і є настрій провести час вдома з близькою людиною, можна пограти у Split Fiction. Це відеогра на двох людей і дуже дружня до тих, хто не має геймерського досвіду. Головні героїні — письменниці-початківиці, які мріють видати свої перші твори і раптово опиняються замкненими у своїх вигаданих світах. Один із них романтично-фентезійний з драконами і феями, інший — сай-фай із космічними лазерами і роботами. Щоби пройти гру, треба працювати разом і домовлятися, хто що робить. Помилятися можна нескінченну кількість разів 🙂. Перегляньте трейлер.

Катерина Фастовець, керівниця бренду Marie Claire в Україні, керівниця проєкту з впровадження стратегії сталого розвитку Burda Media Ukraine

🎧 Я займаюся сталими комунікаціями та опікуюся впровадженням стратегії сталого розвитку у видавництві Burda Media, тому багато вивчаю питання екологічного розвитку брендів та окремих держав. Останні події в цій сфері просто жахають: вихід США з Паризької кліматичної угоди або дозвіл на видобуток корисних копалин. У цьому варто розбиратися і пояснювати, до яких наслідків ми можемо прийти на своєму рівні. Помітила, що колеги зробили те, про що я мріяла самостійно, тому раджу подкаст «Стали сталими», щоб зайти в цю тему.

🎧 Щоб відволіктися від буденності, я люблю включити іронічний, рефлексивний подкаст від правнучки Зігмунда Фройда, Белли Фройд Fashion Neurosis, де герої, лежачи на дивані, розповідають про своє дитинство, переживання та відкриття. Мій улюблений випуск — із Ніком Кейвом та його дружиною Сюзі Кейв. Вони для мене, приклад ідеальної пари, які нагадують героїв фільму Джима Джармуша «Виживуть тільки коханці», який я теж раджу до перегляду.

📘 Я — працююча мама після декрету, і я завжди мріяла, що колись сидітиму в парку й читатиму книжки, поки маля спить у візочку. Зараз ми нарешті дійшли до графіку, коли я можу присвятити дві години книзі у вихідні дні в парку. Зараз читаю «Степовий вовк» Германа Гессе, і вже дуже раджу. Мені дуже подобається цей контраст буденності: ось я дві години читаю про екзистенційну кризу, секс, пошуки себе, а потім іду грати в хованки з донькою на дитячому майданчику.

🪙 І завжди моя рекомендація — підтримувати збори та креативні ініціативи. Цього місяця я замовила два горнятка в межах ініціативи «Я ПАМ’ЯТАЮ ПРО ДІМ» натхненні териконами мого рідного Донбасу. Проєкт втілила студія Aqyar Ceramics у співпраці з фондом допомоги війську Shields Ukraine. Весь прибуток від продажу ваз буде спрямований на закупівлю 25 комплексних РЕБ-рішень для п’яти бригад Сил Оборони України.

Буйно квітнуть не тільки дерева в парках і дворах, а і можливості для розвитку в медіа. Це найбільша щомісячна добірка фінансових і навчальних анонсів. Але спочатку — можливості від нас.

Розкажіть про себе колегам!

По-перше, закликаємо вас ділитися квітневими новинками для нашої щомісячної добірки медіапродуктів.

Ви цього місяця закінчили серію матеріалів, опублікували відеопроєкт чи запустили новий канал дистрибуції або колекцію мерчу? Даша Свистуха, яка впорядковує добірку, чекає від вас інформацію про концепцію та мету продуктів, випущених у квітні. Дивіться добірку березня для прикладу й надсилайте інформацію до 28 квітня включно.

По-друге, ми з цього місяця почали ділитися вакансіями в медіа та компаніях суміжних галузей.

Якщо ви шукаєте роботу:

✔️ Підпишіться на канал «СТАВСЯ МЕТЧ», переглядайте там дайджести й окремі пости з вакансіями. Подавайтеся на них і за нагоди. І, звісно, читайте інші матеріали та подавайтеся на гранти й навчання 😏

✔️ Звертайте увагу на дописи з позначкою «Робота» на «Медіамейкері» в наших соцмережах, якщо на них підписані (якщо ще ні — ось наші Telegram, Facebook, LinkedIn, Instagram).

Якщо ви шукаєте колег або фрилансерів — перегляньте формати й умови розміщення та за потреби заповнюйте форму на цій же сторінці, щоб ми отримали ваш запит.

Розміщення вакансій на всіх наших майданчикам буде платним, але для медіа є можливість розміститися в безплатній добірці вакансій на каналі «СТАВСЯ МЕТЧ».

А тепер — до інших можливостей 🔽

Гранти та конкурси

У межах проєкту «Єднання для громади» підтримають ініціативи, які сприяють демократичним перетворенням і відновленню суспільних процесів в Україні та прискорюють інтеграцію до ЄС
✍🏻 до 25 квітня

Мистецький конкурс на створення авторського документального фільму від «Суспільного»
✍🏻 до 27 квітня

IWPR Ukraine підтримає центри журналістських розслідувань та медіа, які працюють у сфері підзвітності та прозорості влади й антикорупційних питань
✍🏻 до 28 квітня

Конкурс від МКСК зі створення інформаційного контенту для ВПО
✍🏻 до 30 квітня

ГО «Жінки в медіа» надає журналісткам до 11 000 грн для покриття витрат на няню, дитячий садок, гуртки та інші форми піклувальної праці
✍🏻 до 30 квітня

Конкурс регіональних розслідувань для участі у виставках від MDF та EUACI
✍🏻 до 5 травня

Конкурс «Підтримка постраждалих, документування та збереження пам’яті про злочини війни»
✍🏻 до 9 травня

Гранти на розвиток екологічної журналістики від Journalismfund
✍🏻 до 22 травня

Гранти Visegrad+ на підтримку проєктів, які сприяють демократизації
✍🏻 до 1 червня

Гранти співпраці з культурними інститутами від House of Europe
✍🏻 до 31 липня

Міжнародний фонд «Відродження» підтримає місцеві й регіональні громадські ініціативи
✍🏻 до 26 серпня

Річна грантова програма від Бюро з питань демократії, прав людини та праці
✍🏻 до 1 вересня

Гранти для фактчекерів від ЄС
✍🏻 до 2 вересня

Навчання та нетворкінг

ГО «Інститут розвитку регіональної преси» запускає школу для журналістів-розслідувачів «Вирішальний доказ»
📞 до 25 квітня

Школа журналістики від «Української правди»
📞до 27 квітня

Табір у Карпатах для регіональних медійників від n-ost
📞 до 27 квітня

Тренінг «Розвінчуємо дезінформацію про ЄС та підтримку України: Майстерня фактчекінгу»
📞 до 28 квітня

Тренінг «Розвінчуємо дезінформацію про ЄС та підтримку України: Майстерня фактчекінгу»
📞 до 28 квітня

Лабораторія з екологічної журналістики від IDEM
📞 до 30 квітня

Lviv Media Forum 2025 із фокусною темою «Називати речі своїми іменами: вибір, рішення, відповідальність»
📞 до 1 травня

Тренінг «SMM та ШІ для впливу: як просувати проєкти, які змінюють правила гри»
📞 до 2 травня

Програма New Media Incubator від IPI передбачає грант до 15 000 євро, консультаційні послуги, навчання, інструменти, менторство, відвідування конференцій
📞 до 6 травня

Стипендії та стажування

CFI Media Development продовжує роботу центру для українських журналістів у Бухаресті, медійники можуть скористатися програмою для відпочинку та розвитку свого проєкту
📔 до 29 квітня

Columbia Paris Global Center та Institute for Ideas and Imagination запрошує на журналістську резиденцію
📔 до 30 квітня

Стипендії для наукових журналістів від FRONTIERS
📔 до 6 травня

Стипендії на навчання у Transparency School у Литві
📔 до 18 травня

Стипендія на навчання в Social Data School у Кембриджі
📔 до 26 травня

Стипендія для письменників і медійників від Українського ПЕН
📔 до 31 липня

Премії та нагороди

Премія IJ4EU Impact Award для журналістів-розслідувачів
🥇 до 27 квітня

Рада з розвитку наукового письма оголосила набір заявок на премію імені Шерон Беглі у розмірі $20 000 для втілення свого проєкту
🥇 до 30 квітня

Держкомтелерадіо приймає публіцистичні твори на здобуття премії імені Івана Франка
🥇 до 1 травня

Відзнака з екологічної журналістики Biophilia Award
🥇 до 30 травня

Інститут Центральноєвропейської Стратегії, Transparency International Slovakia та Фундація справедливості, доброчесності та боротьби з корупцією оголосили конкурс журналістських робіт про Закарпаття. Приз — 500 євро.
🥇 до 31 травня

Меморіальний фонд Курта Шорка запрошує медійників-фрилансерів, місцевих репортерів і фіксерів з усього світу подати заявки на щорічну премію
🥇 до 15 червня

Головна редакторка медіа для медіа Дар’я Трапезнікова на зв’язку.

Багато редакцій нині активно диверсифікують свої джерела доходів, щоби зміцнитися навіть під загрозою скорочення фінансування. Тож сьогодні я хочу поділитися матеріалами про побудову відділу продажів і контактування з клієнтами, які допоможуть активніше розвивати рекламний напрям у вашому медіа.

Будуємо рекламний відділ

Власний комерційний відділ має посилювати ефективність продажів і робити їх системними. Від цього зростатиме частина доходів. Ланцюжок взаємодії може виглядати так: команда медіа генерує продукти, які можна продати, редакційні фахівці або редактори нативної реклами створюють цей контент, а рекламний відділ займається переважно продажами.

Якою є структура рекламного відділу? CEO «Бурда Медіа Україна» Андрій Вдовиченко пояснює, що якщо медіа тільки починає продавати рекламу, важливо мати хоча б одну людину, яка:

• формує комерційні пропозиції;

• розміщує матеріали (верстка, контроль публікації);

• комунікує із клієнтом (узгодження текстів, правок, банерів).

У великій команді варто розподіляти завдання так:

• менеджери із продажу продають рекламу та працюють із клієнтами;

• журналісти готують матеріали (за додаткову оплату від клієнта);

• SMM-менеджери поширюють матеріали в соцмережах;

• дизайнери створюють рекламні банери.

З чого почати роботу відділу? Керівник продажів вінницького філіалу RIA Media Юрій Старжинський пропонує такий перелік:

• набір і навчання продавців;

• підготовка пропозицій, прайсів;

• підготовка та наповнення бази клієнтів;

• моніторинг локального рекламного ринку;

• налаштування аналітики й системи банеропоказів;

• налаштування форм зворотного звʼязку на сайті, телефонів, пошти.

Основне, чого потрібно навчити сейлз-менеджерів: етапи й техніки продажів, знання та розуміння сутності продукту.

Юрій Старжинський виділяє внутрішніх (штатних) і акредитованих агентів. Це ті, хто колись співпрацював із компанією або мають іншу роботу, але попри це, вони й далі приводять у медіа клієнтів. Спікер розповідає, що у їхній компанії зазвичай ці агенти отримують фіксований відсоток від угод. Внутрішні агенти отримують ставку або відсоток, а також премію в разі перевиконання плану. Додатковою мотивацією може бути премія за залучення нових клієнтів.

Працюємо з клієнтами

За словами Старжинського, базове, що треба знати про партнерів:

• Який саме бренд у клієнта та хто платник. У багатьох випадках назва в айдентиці бізнесу не збігається з назвою юридичної особи, яка стоїть за бізнесом. Тож клієнт — це бізнес, що має певний бренд, і реєструвати його у своїй базі треба так, як його розуміють споживачі.

• Сфера діяльності — це дає змогу персоналізувати пропозицію.

• Контакт, а саме люди, які працюють у компанії та ухвалюють рішення щодо її розвитку та комунікаційної стратегії.

• Менеджер із продажів, який працюватиме з певним клієнтом.

Перший контакт із рекламодавцем не має бути про продаж. Його мета — встановити зв’язок та з’ясувати потреби клієнта. Найкращий варіант — ініціювати зустріч або короткий онлайн-дзвінок:

• Формулювання запиту: «Ми хотіли б почути про ваші нагальні потреби та комунікаційну стратегію. Давайте заплануємо 30-хвилинну зустріч у Zoom».

• Чому це працює: ви не нав’язуєте свої послуги, а демонструєте інтерес до проблематики клієнта. Це знижує бар’єр для першого контакту.

Якщо зустріч відбулася, важливо дати клієнту максимум простору для розмови. Вдовиченко пояснює: почати розмову варто із запитань, що допоможуть зрозуміти цілі компанії. Саме на цьому етапі потрібно активно слухати й фіксувати сигнали, що вкажуть на майбутні аргументи у пропозиції.

Більшість рекламодавців не готові відразу вкладати гроші в невідомий їм канал просування. Керівниця відділу продажу реклами новинного сайту «20 хвилин» Альона Чередніченко говорить, що завдання менеджера із продажів — зробити так, щоб потенційний клієнт поступово звик до медіа, почав його впізнавати та довіряти.

Основні інструменти утримання контакту:

• Перший дотик: розсилка комерційних пропозицій, знайомство телефоном або через email.

• Повторні нагадування: через 1–2 тижні після першого контакту.

• Поступове занурення: розповіді про різні рекламні формати, кейси, пропозиції.

• Гнучкість у пропозиціях: якщо клієнт відмовляється від одного продукту, йому можна запропонувати інший через деякий час.

☝🏻 Більше про структурування відділу продажів, навчання й розподіл обов’язків між сейлзами та іншими членами комерційної команди читайте в цьому матеріалі. А в цьому тексті — максимум деталей про дослідження ринку, комунікацію з потенційними клієнтами, роботу з домовленостями та запереченнями.

І до новин тижня

🗞️ На виконавчого продюсера «Суспільного Мовлення» Юрія Макарова скоїли напад

🗞️ Микола Чернотицький вдруге став головою правління «Суспільного Мовлення»

🗞️ «Один репортаж — один удар». Медіаспільнота розцінила відео від ЗСУ як дискредитацію. Що відповіли в Генштабі та Страткомі?

🗞️ Суд зобов’язав «Цензор.нет» спростувати твердження щодо Андрія Портнова

🗞️ Медіахолдинг «Новини Вінниці» запустив сім онлайн видань про життя у громадах Вінниччини

🗞️ Медійниця Дар’я Янушкевич стала шеф-редакторкою підліткового контенту «Суспільного мовлення»

Насамкінець — можливості

Нагадуємо, що ми розміщуємо вакансії на наших майданчиках. Якщо шукаєте роботу в медіа чи суміжних галузях, підписуйтеся на канал СТАВСЯ МЕТЧ. Якщо шукаєте нових колег, читайте умови розміщення та подавайте заявку на цій сторінці.

🌷 ГО «Інститут розвитку регіональної преси» запускає школу для журналістів-розслідувачів «Вирішальний доказ» (заявки до 25 квітня)

🌷 Columbia Paris Global Center та Institute for Ideas and Imagination запрошує на журналістську резиденцію (заявки до 30 квітня)

🌷 Стипендії на навчання у Transparency School у Литві (заявки до 18 травня)

🌷 Міжнародний фонд «Відродження» підтримає місцеві й регіональні громадські ініціативи (заявки до 26 серпня)

🌷 CFI Media Development продовжує роботу центру для українських журналістів у Бухаресті, медійники можуть скористатися програмою відпочинку для розвитку свого проєкту (заявки до 29 квітня)

🌷 Конкурс «Підтримка постраждалих, документування та збереження пам’яті про злочини війни» (заявки до 9 травня)

🌷 Тренінг «Розвінчуємо дезінформацію про ЄС та підтримку України: Майстерня фактчекінгу» (заявки до 28 квітня)

🌷 Школа журналістики від «Української правди» (заявки до 27 квітня)

🌷 Лабораторія з екологічної журналістики від IDEM (заявки до 30 квітня)

🌷 Мистецький конкурс на створення авторського документального фільму від «Суспільного» (заявки до 27 квітня)

Головна редакторка медіа для медіа Дар’я Трапезнікова на зв’язку.

На початку місяця Media Development Foundation оприлюднили результати щорічного дослідження стану регіональних медіа. У цьому матеріалі ми докладно оглядали, як війна та її виклики впливають на планування та ситуацію з людьми й ресурсами в редакціях. У цьому листі поділюся кількома висновками дослідження щодо контенту в регіональних медіа та особливостей його дистрибуції.

Регіональні медіа в цифрах

🫸🏻За період повномасштабної війни більшість локальних медіа відмовилися від російськомовних версій своїх сайтів. Натомість частка локальних медіа, які мають українську й англійську версії сайту, зросла до 8 %.

🔁 Частка передруків (рерайтів) від усього контенту становила 37 % 2023 року та зросла до 41 % за 2024 рік.

💐 2024 року найпопулярнішими форматами були новини (95 %) та інтерв’ю (92 %). Лонгриди пишуть 87% редакцій, а репортажі — 78% медіа.

🕵🏻 Над розслідуваннями працює втричі більше редакцій — з 22 % 2024 року до 63 % 2025 року. Дослідники зауважують: під терміном «розслідування» об’єднані два типи матеріалів, які потребують різних професійних навичок: розслідування воєнних злочинів окупантів (із застосуванням інструментів OSINT) та антикорупційні розслідування (які вимагають роботи з документами й доступу до інформації про закупівлі та тендери). Зростання кількості таких матеріалів, на їхню думку, могло спричинити значне збільшення грантової підтримки таких матеріалів у попередні роки. Утім, коштів на це в наступні роки може стати менше.

🎬 Схожа ситуація і з виробництвом відеоконтенту: станом на 2025 рік 93 % редакцій займаються відеопродакшеном, що значно більше проти 62 % 2024 року. Зокрема, це стало можливим завдяки цільовим проєктним грантам на створення відео та/або організацію відеопродакшена в редакціях. Хоча зіграло роль і перетікання авдиторії з телебачення в YouTube та акцент соцмереж на коротких відео.

Саме вони є найпопулярнішими в редакціях: YouTube Shorts (78 %), Reels (78 %) та кепшн-відео (57 %). Серед довших форматів переважають відеосюжети (63 %), інтерв’ю (53 %) та відеорепортажі (43 %).

🎙️ Кількість редакцій, які створюють подкасти, виросла з 14 % 2023 року до 20 % 2024 року.

👉🏻 Медіа намагаються підтримувати двосторонній зв’язок з аудиторією через опитування / голосування (60 %) й меми (23 %) в соцмережах.

🙎🏻 Яких авдиторій регіональні медіа хочуть досягнути найбільше?

• Про молодь згадали 70 % респондентів. У ній медіа вбачають розвиток і майбутнє, а також вказують на те, що молоді все ще мало серед їхніх читачів.

• Підприємці — 55 %. Ця категорія має стратегічне значення з огляду на перспективу партнерських проєктів і можливостей для реклами.

• Внутрішньо переміщені особи (38 %) як нова частина громади, яку важливо охопити й залучити.

📲 2024-го Facebook став найпопулярнішою платформою для дистрибуції: 97 % медіа використовують його для поширення. Торік лідером у цьому показнику був Telegram (95 % 2023 року), який зараз використовують 70 % медіа. Схожа зміна відбувається і з TikTok. Торік більш ніж половина респондентів використовували його для дистрибуції свого контенту, тоді як цього року цей показник упав до 37 %.

Повне дослідження тут

І до новин тижня

📰 Звільнений в березні 2025 року з української служби «Голосу Америки» журналіст Остап Яриш приєднався до адвокаційної команди Razom for Ukraine у Вашингтоні

📰 Кандидати на посаду голови правління «Суспільного». Хто пройшов у другий етап конкурсу?

📰 Премія імені Георгія Ґонґадзе оголосила фіналістів 2025 року — читайте більше про їхні професійні досягнення

📰 НСЖУ призупиняє видачу нових посвідчень в одеській філії після конфлікту журналістів із її керівником через зберігання та поширення особистих даних.

Більше новин у Telegram щодня

До медіаміксу додаються вакансії!

Нагадуємо: ми запустили розміщення вакансій як на майданчиках нашого медіа, так і в Telegram-каналі СТАВСЯ МЕТЧ, який крім вакансій міститиме можливості та матеріали для кар’єрного розвитку.

Пріоритетними будуть вакансії в медіа. Але, розуміючи реалії ринку та прагнучи розширити спектр можливостей, ми говоритимемо ще і про роботу в суміжних галузях і професіях, а також у громадському секторі.

Ось перші вакансії, куди ми запрошуємо охочих подавати CV.

💻Vector шукає на посаду редактора стрічки новин самоорганізованого медійника із досвідом роботи від року бажано в медіа бізнес-спрямування та хорошою англійською. Треба писати новини та експлейнери про технології, IT-компанії, стартапи та інвестиції, маркетинг і креатив, брати коментарі у компаній та підприємців, реагувати на події в креативній економіці.
👉🏻 Докладніше тут

🤗 DOU шукає на посаду Community Manager проактивного, стресостійкого та креативного фахівця, який грамотно пише тексти та розбирається в IT-індустрії. Треба працювати зі спільнотою DOU, моніторити інформаційний простір, робити новини та власний контент для спільноти, модерувати форум та коментарі DOU, а також організовувати збори для Сил оборони України.
👉🏻 Докладніше тут

🕵🏻‍♀️ hromadske шукає на посаду журналіста-розслідувача медійника з досвідом від трьох років, який здатен проводити фактчекінг, швидко і якісно аналізувати масиви інформації, а також працювати із відеоконтентом і візуалізацією. Треба шукати ексклюзивні теми, проводити журналістські розслідування у сфері воєнних злочинів та повоєнного відновлення України, шукати й аналізувати інформацію за допомогою OSINT.
👉🏻 Докладніше тут

‼️ Якщо шукаєте роботу — більше вакансій для вас на каналі СТАВСЯ МЕТЧ. Якщо шукаєте колег і хочете розмістити вакансію в наших соцмережах або листі на кшталт цього — читайте умови платної та безплатної опції та заповнюйте форму тут.

Насамкінець — можливості

🔵Конкурс «Війна в об’єктиві» від «ТРО медіа» (заявки до 21 квітня)

🔵Ініціатива FRONTIERS запрошує наукових журналістів подавати заявки на резиденцію в європейських дослідницьких установах (заявки до 6 травня)

🔵Школа журналістики від «Української правди» (заявки до 27 квітня)

🔵Пулітцерівський центр приймає заявки на розслідування про дезінформацію в контексті науки, а також підтримає репортажі на теми, які часто залишаються поза увагою медіа

🔵Конкурс грантів Visegrad+ на підтримку проєктів, які сприяють процесам демократизації та трансформації (заявки до 1 червня)

🔵ERSTE Foundation приймає заявки на участь у програмі для медіаменеджерів Civil Society Leadership Programme for Ukraine (заявки до 24 квітня)

🔵Вебінар «Як регіональні медіа можуть зберегти історію війни та допомогти правосуддю» (реєстрація до 22 квітня)

🔵Конкурс грантів «Єднання для громади» — програма підтримає ініціативи, які сприяють демократичним перетворенням і відновленню суспільних процесів в Україні та прискорюють інтеграцію до ЄС (заявки до 25 квітня)

🔵Лабораторія з екологічної журналістики від IDEM (заявки до 30 квітня)

🔵Мистецький конкурс на створення авторського документального фільму від «Суспільного» (заявки до 27 квітня)

Головна редакторка медіа для медіа Дар’я Трапезнікова на зв’язку.

Наша щомісячна добірка медіапродуктів — острівець стабільності для редакції «Медіамейкера». Сподіваюся, для вас теж 😊 У цьому випуску розповім про кілька запусків спільнот чи продуктів для них, які відбулися в березні. Також — традиційно — отримаєте добірку можливостей для запуску ваших продуктів чи напрямів і трохи новин із медіасвіту.

Контакт із читачами

«Кордон. Медіа»: запуск спільноти

Редакція вирішила сформувати активну спільноту небайдужих, збільшити кількість підписників та залученість у соцмережах, а також залучити додаткове фінансування.

Члени спільноти отримають:

• доступ до спеціальних матеріалів;

• участь в офлайн- та онлайн-заходах;

• закритий чат.

Де дізнатися більше? На сайті «Кордон.Медіа» в розділі «Підтримати».

Мережа The City: запуск спільнот у «Дрогобич.Сity» та «Жовті Води.Сity»

Обидва медіа ставлять за ціль залучити до Спільноти щонайменше по 100 читачів. Редакція «Дрогобич.City» сформувала креативні назви пакетів підтримки, обігравши гасло міста «Дрогобич — у ньому вся сіль».

Команда «Жовті Води.City» акцентує на залученні підписників через короткі відеоформати та взаємодію з читачами в закритому чаті (зокрема через обговорення потенційних тем).

Де дізнатися більше? За покликанням «Жовті Води.City» та «Дрогобич.Сity».

«Характер.Media»: спільнота людей із Характером

Медіа хоче обʼєднати 1000 людей із характером. Учасники отримують бонуси від команди. Є 5 рівнів підписки: «Характер надійний», «Характер войовничий», «Характер підпал», «Характер нарваний», «Характер фартовий».

Де дізнатися більше? За покликанням.

«Українська правда»: мерч для підтримки роботи відділу розслідувань

Це футболка з написом «Якщо ви й ми, то це всіх». Цією кампанією медійники хочуть ще раз наголосити, що питання справедливості та підзвітність чиновників суспільству — це спільна робота.

Як отримати? Оформити річну підтримку клубу УП.

SPEKA: платформа для блогерів «Спільнота»

UGC-платформа дає змогу авторам і компаніям публікувати власні матеріали про підприємництво, бізнес, IT та технології. Платформа стала продовженням розділу авторських колонок та блогів, який вже існував на SPEKA. З’явилися й додаткові можливості, наприклад рейтинги.

Як публікуватися? Новим користувачам потрібно зареєструватися на сайті SPEKA, погодитися з правилами, оформити профіль і починати писати.

«Слідство.Інфо»: запуск Монобази

Які переваги? Авдиторія може підтримати роботу медіа донатом. Наразі доступні шість рівнів підписки: на базові витрати та на конкретні напрями розслідувань.

Також можна зробити разовий донат на будь-яку суму.

Як підтримати? Внесок можна зробити за покликанням.

І до можливостей

💶 Мистецький конкурс на створення авторського документального фільму від «Суспільного» (заявки до 27 квітня)

💶 Гранти співпраці з культурними інститутами від House of Europe (заявки до 31 липня)

💶 Гранти на розвиток екологічної журналістики від Journalismfund (заявки до 22 травня)

💶 Гранти Східного партнерства «Інновації громадянського суспільства для відкритого уряду» (заявки до 10 квітня)

💶 Гранти на підтримку креативних навичок і талантів від «Креативна Європа» (заявки до 24 квітня)

💶 Гранти MATRA 2025 від Посольства Нідерландів в Україні (заявки до 6 квітня)

💶 Європейський фонд за демократію приймає заявки на фінансування на постійній основі на підтримку громадським організаціям, товариствам, ініціативам, незалежним медіа й активістам

Насамкінець — новини тижня

🗞️ Медіамережа «Вікно Відновлення» запустила сервіс підтримки незалежних медіа та громадських організацій.

🗞️ ГО «Інтерньюз-Україна» запустила фонд для підтримки медіа

🗞️ Головний редактор Bazilik.media Віктор Дяченко пішов із посади

🗞️ «Суспільне» опублікувало перелік кандидатів на посаду голови правління

🗞️ TikTok закриває свій застосунок для фотоконтенту TikTok Notes

Більше новин у Telegram

Перший місяць весни позаду — час нагадати, що відбувалося в березні у світі медіа. У цьому дайджесті — про непомітну, на перший погляд, роботу коректорів у медіа, поради, як краще представити себе рекламодавцям і які документи для цього треба, кілька важливих досліджень про гендерну ситуацію, представлення України в медіа та багато іншого. Гортайте 👇

Історії медіамейкерів

🧑🏻‍🎨 Після втрати американського фінансування медіа «ШоТам» відмовилося від офісу й повністю перейшло на дистанційний формат. Вісьмох людей довелося скоротити. Попри це, редакція продовжує показувати, що в Україні можлива історія особистого успіху. Які рішення вони знайшли для цього — дивіться в матеріалі.

🧑🏻‍🎨 Що приваблює іноземних журналістів в українському медіапросторі, які труднощі вони долають та як змінилося їхнє сприйняття країни та її медіасфери після досвіду життя тут? Розпитали у воєнного репортера United24 Media та редактора англомовної версії сайту The Ukrainians Media.

🧑🏻‍🎨 У другому випуску серії про TikTok-акаунти, які залетіли, читайте про блогера українського походження, який знімає справді цікавий контент про кар’єрні можливості та бренди, буквально затягуючи людей на «кар’єрну драбину».

🧑🏻‍🎨 Ми поспілкувалися з редакторками NV, «Української правди» та «Українського тижня», які працюють із розділами колонок (думок, поглядів тощо — варіанти назв різні). Зібрали все важливе про відбір авторів, правки й оплати, а також поради, як запітчити колонки в медіа.

🧑🏻‍🎨 Як виглядає робота коректора в медіа на практиці, з якими викликами стикаються ці фахівці й чому грамотність — це про навичку, а не «відчуття мови»? Читайте про нюанси професії на сайті.

🧑🏻‍🎨 Соціальні комікси — не «Черепашки-ніндзя». Так журнал Inker створює графічні репортажі на основі реальних інтерв’ю. Війна, полон, евакуація, журналісти на передовій — все це перетворюють на мальописи. Докладніше про проєкт і етапи створення коміксів із репортажів — тут.

🧑🏻‍🎨 У містечку в передмісті Бостона запустили Melrose Update Robocast — подкаст, повністю створений ШІ на тлі занепаду локальних новин і життя в «новинній пустелі». Чи може такий формат врятувати гіперлокальні медіа — дізнавайтеся з цього кейсу на сайті.

Резонансне

😲Білий дім скорочує «Голос Америки» та призупиняє фінансування «Радіо Свобода». Це рішення намагаються скасувати через суд. Що відомо?

😲Незадовго до цього журналіст Остап Яриш потрапив під скорочення з «Голосу Америки» в межах політики департаменту DOGE, який очолює Ілон Маск.

😲Адміністрація Трампа випадково додала головного редактора The Atlantic у свій секретний чат із військовими планами. У відповідь на звинувачення у фейкових заявах він оприлюднив скриншоти.

😲Викладач Інституту журналістики КНУ імені Шевченка Микита Василенко подав скаргу до Шевченківського суду щодо свого звільнення

😲Держава уклала угоди з чотирма медіагрупами щодо виготовлення контенту для телемарафону. Яка вартість контракту?

😲У Кривому Розі напали на спеціального кореспондента медіа «Свої. Кривий Ріг»

😲Колишні студентки звинуватили в домаганнях викладача факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка

😲Редакція «Слідства.Інфо» для фільму-розслідування дізналася деталі перебування Вікторії Рощиної в російському полоні

😲Редакція Texty.org.ua заявила про нову інформаційну атаку

😲Низка громадських організацій та медіа закликали Президента України підписати закон № 11321 про відкритість комітетів Верховної Ради України та посилення гарантій для журналістів

😲Кабмін змінив правила для виїзду за кордон медійникам та митцям. Для заброньованих медійників листи сприяння для виїзду не потрібні

😲Парламент Грузії ухвалив у першому читанні новий законопроєкт про «іноземних агентів»

😲Італійська газета Il Foglio випустила перше у світі видання, повністю створене за допомогою штучного інтелекту

Зміни в українських медіа

✏️Медіа «Свідомі» призупинило роботу

✏️ Нове видання Defender Media писатиме про український defence tech

✏️В Україні запустили онлайн-меморіал про життя загиблих захисників «ЗавдЯки»

✏️Підтримувати зв’язок із батьківщиною. За кордоном запрацювало незалежне онлайн-медіа для української діаспори Platform.ua

✏️Медіа The Ukrainians запускає власне видавництво. Про що перша книга?

✏️Інтегрувати медіаграмотність у буденні теми. Український інститут медіа та комунікації випустив «Надійну газету»

✏️Редакція LB.ua інтегрувала у свою політику принципи гендерної рівності

✏️КЖЕ відновлює роботу гарячої лінії з питань етики й стандартів для журналістів

✏️ГО «Жінки в медіа» запустили інтерактивну карту онлайн-атак на медійниць

Хочете ще більше новин від українських медіа? Читайте добірку медіапродуктів за березень

Корисне

☑️ Журналістка Ярослава Тимощук поділилася ключовими компонентами проблемного репортажу, особливостями роботи з героями з власного досвіду та пояснила, чому довіра — це не менш важливий інструмент, ніж диктофон.

☑️ Формати, техніка, просування та інші деталі, які треба врахувати перед запуском подкасту — читайте за покликанням головне від Федора Попадюка з «Української правди».

☑️ Що таке push-повідомлення та як вони впливають на комунікацію з авдиторією — розповідає Head of Growth у Gravitec Дмитро Мартинчук. А своїми кейсами використання цієї технології з нами поділилися «24 канал», «Радіо Свобода» та The Kyiv Independent.

☑️ Ловіть добірку сервісів для автопостингу та планування комунікації, щоби працювати ефективніше та зосередитися на головному — розвитку бренду вашого медіа в соцмережах та взаємодії з авдиторією.

☑️ Також ми зібрали добірку сервісів і застосунків, які полегшують роботу з текстами, і якими найчастіше користуються редакторки AIN.UA, The Ukrainians Media, «Куншту», hromadske та «Суспільного».

Про медіа та бізнес

💵 Ціннісна пропозиція — це відповідь на запитання: «Чому клієнт має обрати саме вас, а не конкурента?». У тексті ми зібрали поради, як створити ціннісну пропозицію, яка привабить клієнтів, і як знайти свою авдиторію

💵 Sales Book — чітка інструкція, яка допомагає менеджерам не просто продавати, а вибудовувати довготривалі стосунки з клієнтами. Пояснюємо тут, для чого він медіа та як зробити його корисним.

💵 Що допоможе редакції встановити й утримати контакти з рекламодавцями? Як правильно організувати цей процес? Чи може журналіст займатися продажами? Яка структура потрібна рекламному відділу? Відповіді шукайте в тексті на сайті.

Дослідження

📊 36 % українців активно використовують ШІ-технології в побуті — опитування Deloitte Ukraine

📊 Що не так із цитуванням? У понад 60 % запитів ШІ-моделі неправильно подають джерела новин

📊 Редакція Texty.org.ua промоніторила 60 YouTube-каналів, щоб дослідити, які «експерти» займають найбільше етерного часу й отримують найвищі перегляди на YouTube. Результати підсумували в матеріалі.

📊 Найбільша частка жінок у редакціях — саме у творчих професіях, а чоловіки переважають на посадах, повʼязаних із технічним обслуговуванням медіа. Нацрада України з питань телебачення та радіомовлення та ГО «Жінки в медіа» склали гендерний профіль українських медіа. Які зміни показав моніторинг — шукайте тут.

📊 Якщо говорити про представленість жінок у медіаматеріалах, то жінки-експертки коментують події лише у 21 % матеріалів — про це новий моніторинг ІМІ

📊 Reuters Institute опублікував свій щорічний звіт, у якому проаналізував гендерну структуру керівництва редакцій у 240 медіа в 12 країнах. Так Велика Британія обігнала США і вперше стала країною у вибірці з найвищою часткою головних редакторок, а найменше жінок-керівниць у Південній Кореї (7 %). Інші деталі дослідження тут.

📊 Аналітики громадської організації BRAND UKRAINE у звіті проаналізували сприйняття України у світі. Найцікавіші цифри й факти з дослідження шукайте тут.

📊 Digital 2025 Global Overview Report — один із найдокладніших звітів, які аналізують дані про активність та звички користувачів. Він пропонує дані і для України — про використання українцями онлайн-сервісів, соцмереж і пошукових систем. Все важливе й варте уваги зібрали в тексті на сайті.

Повертаємося в ваш інбокс із порцією рекомендацій контенту для вільної хвилинки від співробітниць нашої редакції та запрошених колежанок із інших видань. Будемо раді отримати ваші враження чи рекомендації для наступних розсилок на mail@mediamaker.me.

Дар’я Трапезнікова, головна редакторка

Цього місяця я була зосереджена на потенційних проєктах і нових продуктах для розвитку, що потребувало неабиякої сфокусованості й енергетичного імпульсу. У таких справах не обійтися без правильного саундтреку.

До рівня фонку справа поки не дійшла (та і там не можна просто слухати все без розбору, бо в жанрі працює забагато росіян). Але щось типу мелодичного техно чи EDM — саме воно. До моїх і ваших послуг тут Anyma та Argy, а також наші хлопці ARTBAT. Хочете трохи більше вокалу від запрошених виконавців (зокрема доволі іменитих) — вам до CamelPhat і John Summit (Anyma теж, власне), а за зовсім трохи жорсткішою «довбанкою» — до Massano.

Пам’ятаєте, в минулій розсилці я рекомендувала серію відео Cubiza, де офісна працівниця на кілька секунд робить зі свого робочого місця клуб? Тепер і в мене щось таке є. Цього місяця в «Аврорі» я натрапила на LED-світильник, що має вбудований мікрофон і підлаштовується під звуки музики. 129 грн (ну або помножте на кілька, бо він невеличкий) — і ваше робоче місце теж стане філіалом Ібіци. І так, це вагома причина працювати з дому, де можна вільно вмикати будь-що без навушників.

Якщо вам треба більш лагідна, але все ще мелодійна мотивація до роботи й доза самовпевненості — перегляньте рекламу AirPods, тобто короткометражку з неперевершеним Педро Паскалем. Дивіться тут, а потім знайдіть 5 хвилин і пусте приміщення, щоби потанцювати від душі під улюблену пісню. Ну і якщо одного ролика замало — дивіться ще один про те, як його знімали.

Тетяна Боць, операційна редакторка

Я — давня фанатка гурту Gorillaz і переслухала всі їхні альбоми неодноразово. Але я майже ніколи не звертаю увагу на ремікс-версії жодних пісень жодних гуртів, бо не люблю «клубнякових» аранжувань. Через це й не звертала увагу і, здається, ніколи не чула другий диск альбому D-Sides. Але тиждень тому я якось випадково почала слухати все підряд, що є від Gorillaz на Spotify, і натрапила на цей piece of art.

Усі треки там — реміксовані в конкретному стилі версії пісень із різних давніших альбомів. Особливо я кайфую від Dirty Harry (Schtung Chinese New Year Remix) і Kids with Guns (Hot Chip Remix). Послухати альбом можна і на Spotify, і на YouTube, але на другому я не знайшла окремого списку відтворення для цієї частини.

Інша щира рекомендація — YouTube-канал The ДОКУМЕНТАЛІСТ. Проєкт не новий, відкрила я його для себе не нещодавно, але під час підготовки до цієї добірки згадала, що ще не рекомендувала його тут, а даремно. Це популярно-історичний контент, де в доступному форматі та з цікавим фокусом автор розповідає про історію, переважно — про диктаторів, світові режими та період совка, а є й багато інших просвітницьких відео. Останнє з переглянутого, що можу порадити — відео про те, що вважалося показником добробуту nf що створювало знамениті кілометрові черги в совєцькі часи.

Даша Свистуха, редакторка коротких форматів

«Останнє завдання Віки»

Обов’язково перегляньте фільм-розслідування «Слідство.Інфо» про медійницю Вікторію Рощину, яка вирушила за репортажем на окуповані території та потрапила в полон. Редакції вдалося дізнатися нові жахливі факти перебування журналістки в російських катівнях. Вікторію катували, били струмом, завдавали ножових поранень, довели до повного виснаження та смерті.

Це історія про страшний російський злочин проти медійників, а також — надзвичайної журналістської відваги. Для Вікторії було важливо розповідати історії людей із окупації, вона вважала це своєю місією та загинула заради правди. Колеги згадують, що Віка дуже вірила в те, що робить, і була щиро віддава професії. Світ має запам'ятати Вікторію Рощину як символ української незалежної журналістики.

Почитати перед сном

Як у вас зараз зі сном? Усі знають, що нестача сну дійсно має руйнівний вплив на мозок — порушення когнітивних функцій, загибель нейронів, накопичення токсинів і загалом порушення емоційної стабільності.

Раджу книгу «Чому ми спимо» Метью Волкера — вона пояснює, чому сон такий важливий для нашого мозку, тіла та загального добробуту. Там описані, наприклад, фази сну:

• NREM (глибокий сон) — допомагає мозку організовувати інформацію, зміцнює пам’ять;

• REM (фаза швидкого сну) — відповідає за творчість, емоційну регуляцію, формування зв’язків між ідеями.

Також знайдете відповіді на питання:

• Яким є природний сон?

• Чому ми бачимо сновидіння й чи можемо ними керувати?

• Хто спить лише половиною мозку?

Олександра Фіненко, SMM-менеджерка

Усі ж бачили в інтернеті картинки із зображенням «піраміди Маслоу»? А ви знаєте, що насправді Маслоу не малював ніякі піраміди… От я теж не знала, допоки мені до рук не потрапила книга Скотта Кауфмана «За межами піраміди потреб». У ній автор детально розглядає теорії Абрагама Маслоу й намагається зрозуміти, що він насправді хотів сказати про ієрархію людських потреб.

Зізнаюсь чесно, зараз я прочитала лише половину, але вже можу рекомендувати книгу і вам. Тут є багато мінітестів, аби перевірити, наскільки задовольняються ваші потреби, наскільки здоровими є ваші стосунки з собою та оточенням, багато пояснень психологічних теорій тощо.

Не знаю, коли я подолаю другу половину цієї книги й чи досягну в кінцевому підсумку «просвітлення» або «нового погляду на самоактуалізацію» — як зазначається у описі. Але корисні знання про людську психологію (а отже про себе) ніколи не бували зайвими.

Аліна Полякова, редакторка англомовної версії УП

Pack one bag

Подкаст розповідає епічну правдиву історію італійської єврейської родини, розділеної любов'ю, фашизмом та війною. Створений документалістом Девідом Модільяні та озвучений відомим актором Стенлі Туччі, цей 10-серійний подкаст оживляє захопливу сімейну сагу. ​

У центрі сюжету — втеча дідуся Девіда, Франко Модільяні, з фашистської Італії до США 1939 року, його подальше здобуття Нобелівської премії та історія кохання, яка все це супроводжувала. Досліджуючи сімейну історію, в подорожі до Італії Девід виявляє несподівані зв'язки з Беніто Муссоліні та… будує свою власну історію кохання. Можна переглянути трейлер на YouTube.

«Тіло веде лік. Як лишити психотравми в минулому»

Ця книга — про вплив травматичних подій на наше тіло та психіку від відомого психіатра Бессела ван дер Корка. Автор розповідає, як травма закарбовується в нашому організмі, змушуючи знову і знову переживати біль, навіть коли обставини вже змінилися. До книжки ще можна знайти робочий зошит і робити вправи. Українцям, думаю, буде корисно.

Анна-Вероніка Краснопольська, CEO науково-популярного видання «Куншт»

Зараз весна. Мені в цей період року зазвичай хочеться додати в особистий простір більше повітря й руху, естетики, що надихає працювати ефективніше, прогулянок, цікавих розмов з друзями й смачної їжі поміж повітряною тривогою.

Раджу звернути увагу на альбом 'Even the Forest Hums: Ukrainian Sonic Archives 1971–1996' / 'Аж Гай Гуде: Українські Звукові Архіви 1971–1996'. Це унікальні українські звукові архіви, що містять дисидентські пісні й андеграундні записи Києва. Мене заворожують звуки пугача і цвіркунів у кількох композиціях, це щось магічне. Альбом також доступний на вінілі.

Прогулянка вечірнім Києвом. Мій улюблений маршрут: Золоті Ворота — Софіївська площа — Андріївський узвіз — повертаємо за Андріївською церквою праворуч, прямуємо до Володимирської гірки — Хрещатик — книгарня-кав'ярня СЕНС і теплий жасминовий чай.

Нещодавно мій хлопець приніс додому поетичну збірку «Київські контури» — це повне зібрання віршів Аттили Могильного. Ох, він мені ніби рідна людина. У зібранні є багато життя, сили, сміливості й любові.

Театр імені Івана Франка — мій стабілізаційний пункт, мій найулюбленіший київський театр. Дуже тішить великий попит на вистави. Раджу відвідати постановки Давида Петросяна й Івана Уривського. Зокрема зверніть увагу на вистави останнього режисера: «Калігулу», «Марію Стюарт», квитки ще є. А от щодо «Макбета» — треба полювати вже за вересневими квитками. І чи це не щастя — мати в умовах сьогодення можливість планувати похід в театр на пів року вперед? Мене ця дія дуже заспокоює.

Дарʼя Котєльнікова, диджитал-маркетологиня The Kyiv Independent

Оскільки я просуваю імейл-розсилки, то моя рекомендація відповідна. Присягаюся, мені ніхто не платив, я просто дуже люблю коли українські медіа запускають круті розсилки —щось більше, ніж просто добірка матеріалів.

Відкриттям цього місяця для мене став ньюзлетер від медіа «Вишито» — «Розсилка масного фольклору». Це запланована серія листів, у яких авторка Людмила Поляк розповідатиме про інтимні теми в українському фольклорі. Дуже крутий новий продукт, який поглиблює знання української культури й розкриває її з іншого боку. Після прочитання першого епізоду одразу впевнилася, що читатиму далі.

Це, до речі, вже друга їхня розсилка, попередня була присвячена українським жахастикам до Геловіну. Більше тут, а підписатися можна тут.

Головна редакторка медіа для медіа Дар’я Трапезнікова на зв’язку.

У час, коли всі очі прикуті до новин із фронту та дипломатичних переговорів, може здатися, що тематичне різноманіття в медіа відходить на задній план. Проте можна це сприйняти і як мотивацію дивитися ширше на порядок денний. Тому в цьому випуску розглянемо, з чим працюють журналісти в різних тематичних нішах і чого від них очікують редактори й читачі.

Політичні журналісти

Сучасні політики рідко вдаються до фізичного впливу на журналістів (на відміну від 1990-2000-х), однак намагаються завдати репутаційну шкоду. Аби вбезпечитися від цього, радять опитані нами медійники, важливо ретельно перевіряти інформацію. І пам’ятати, що будь-який політик намагається використати журналіста у власних цілях.

За три роки повномасштабного вторгнення український політикум перейшов від повного затишшя в перші місяці великої війни до помітної активізації. Хоча цю активність і не порівняти з періодом до 2022-го, однак деякі теми актуальні донині:

• кадрові ротації в уряді чи Офісі Президента України;

• Україна в контексті міжнародної політики;

• корупція в державних інституціях.

І якщо на початку вторгнення українські журналісти намагалися не порушувати багатьох проблемних тем, аби допомогти державі у складний час, то вже сьогодні кількість викривальних матеріалів відчутно зросла.

Важливо не публікувати того, що може нашкодити обороноздатності країни. І зазвичай це стосується військових дій, планів на полі бою тощо. Але те, що стосується корупції серед військового керівництва або ж саботажу оборони, публікувати можуть.

Так само варто реагувати на звернення офіційних осіб, при цьому аналізуючи їх. Наприклад, не сліпо переповідати звернення Президента, а намагатися розглянути його в контексті подій та заяв інших ключових персон.

Класичним форматом для політичної журналістики є текст. Водночас розвиток соцмереж виводить формати відео та подкасту якщо не попереду, то на рівень із текстовим. Тому бажано вміти подати свій матеріал у різних форматах для ширшої авдиторії.

👉🏻 Більше про освіту та навички для політичного журналіста, можливості працевлаштування та фрилансу, обережну роботу з джерелами та off-the-record розмовами для цього матеріалу нам розповіли Катерина Коберник («Бабель»), Юрій Смирнов (Liga.net) і Роман Романюк («Українська правда»).

Наукові журналісти

Багато хто починає працювати в науковій журналістиці через дитяче захоплення чи організацію науково-популярних подій. Хтось приходить із журналістською освітою, а хтось одразу практикує редактуру.

Серед цікавих людям напрямів колеги виділяють:

• теми археології та довкілля (цікавість до якого викликала, зокрема, війна та її наслідки);

• практичні поради: порядок дій під час вибухової хвилі, застосування хімічної зброї, а також знання тактичної медицини;

• теми здоровʼя, історії та міфів тощо.

Авдиторію цікавлять не лише лонгриди, а й новини зі світу науки. Проте вони також потребують аналізу та додаткової праці журналіста. Специфіка наукових новин полягає і в контекстах. Їх потрібно показувати, щоб пояснити важливість новини й не лишити місця для дезінформації.

Щоб розібратися з сенсаційними новинами, потрібно шукати експерта, який може прокоментувати це. Зокрема, можна звертатися і до локальних науковців у галузі, розповідає Брошнівська. Водночас і серед науковців є багато тих, хто лише видає себе за експертів, або ж вони можуть банально припуститися помилки. Тому є три способи самостійної перевірки новин зі світу науки:

1. Джерело публікації дослідження — наукові статті чи метааналіз (аналіз низки досліджень на певну тему).

2. Рецензоване видання — статті в ньому перед публікацією ретельно перевіряють експерти галузі.

3. Пошук глибшого контексту.

Також потрібно дивитися, чим займаються дослідники, які теми досліджують та яку методологію використовують.

Крім журналістів, медіа, що пишуть про науку, потребують наукових редакторів. В ідеалі їх варто мати кілька — фахівців у різних галузях науки. Проте наразі дуже багато фактчекерів не встигають виконувати свою роботу через вірусну дезінформацію.

👉🏻 Більше про те, як наукові журналісти добирають теми, шукають і перевіряють експертність потенційних коментаторів і намагаються розговорити науковців так, щоби було цікаво широкй авдиторії, читайте в нашому матеріалі з Дмитром Сімоновим («Українська правда»), Оксаною Брошнівською та Мартою Льодою («Куншт»).

Спорт у медіа

Спортивні журналісти, яких ми опитали, самі займалися певними видами спорту з дитинства.

Тематичний складник спортивної журналістики дуже залежить від країни, в якій пише медійник. В українських реаліях будь-яка пересічна людина, яка чує «збірна України»», уявляє саме футбол. Крім того, в Україні мало медіа, які спеціалізуються на одному виді спорту. Здебільшого це або футбол, або теніс. Тому, охочий працювати у спортивній журналістиці мусить так чи інакше розумітися в усьому спорті, але вибрати для себе ключові види.

У спорті важливо стежити за всіма новинами, щоб не випадати з інформаційного поля. Якщо це робота із трансляціями, обов’язково потрібно знати імена учасників змагань. Добре, коли можна дізнатися, хто, де та коли виступатиме на змаганнях і в яких тренерів вони тренуються. Але головне — це знати правила видів спорту. Краще все це розуміти допоможе спілкування зі спортсменами та власне заняття спортом.

Колеги вважають, що спорт не може бути поза політикою. Тож в умовах повномасштабної війни чимало уваги приділяють російському впливу в спорті, а також корупційним чи допінговим скандалам. Також чудовий спосіб розповідати про спортсменів — не лише сухо перераховувати результати змагань, а й розповідати історії та контекст довкола них.

Щодо експертів, то здебільшого на етери запрошують спортивних журналістів або коментаторів, адже фахових експертів важко залучити. Інша причина — досвідчені спортсмени соромляться говорити перед камерами. Тому інколи медіа запрошують до студії зірок, а не фахових експертів.

Важливо зважати на те, що саме потрібно дізнатися: якщо це якийсь скандал, то, можливо, варто звертатися до спортивних функціонерів (чиновники у сфері спорту); якщо потрібно знати деталі видів спорту, можна зателефонувати тренеру або спортсмену, який вже завершив кар’єру. Також хороші коментарі можуть дати батьки спортсменів.

👉🏻 Більше про можливі теми, нюанси, на яких треба розумітися спортивному журналісту, особливості спілкування з атлетами та вплив беттингу та жовтої преси на спортивні медіа знайдете в нашому матеріалі за участі Олексія Мандзія («Суспільне Спорт»), Дар’ї Мещерякової («Трибуна», «Європейська правда» й Politico), Катерини Годунової (УПЛ ТБ) та Олега Щербакова («Трибуна»).

І до новин тижня

🤔 Білий дім скорочує «Голос Америки» та призупиняє фінансування «Радіо Свобода». Що відомо?

🤔 Низка громадських організацій та медіа закликали Президента України підписати закон № 11321 про відкритість комітетів Верховної Ради України та посилення гарантій для журналістів

🤔 Інтегрувати медіаграмотність у буденні теми. Український інститут медіа та комунікації випустив «Надійну газету»

🤔 36 % українців активно використовують ШІ-технології в побуті — опитування Deloitte Ukraine

🤔 Італійська газета Il Foglio випустила перше у світі видання, повністю створене за допомогою штучного інтелекту

🤔 Редакція LB.ua інтегрувала у свою політику принципи гендерної рівності

Більше новин щодня в Telegram

Також нагадую, що в середу ми надсилали велику щомісячну добірку медіаможливостей. Якщо пропустили листа — шукайте свій грант, стипендію, стажування чи премію у вебверсії 🔽