Гонитва за музою
Як і що описують українські медійники, що спеціалізуються на висвітленні мистецтва
Привіт, колего!
Головна редакторка медіа для медіа Дар’я Трапезнікова на зв’язку.
На висвітлення культури редакціям часто не вистачає ресурсів — інколи навіть часткової зайнятості, що вже казати про фултайм-журналіста із глибокою експертизою. Проте це не означає, що професійних критиків і журналістів, що спеціалізуються на мистецтві, вже не існує. Сьогодні хочу поділитися кількома історіями колег і видань мистецького спрямування.
Як і про що пишуть критики
🧐 Критик має спиратися на свої знання — розуміти світовий контекст, політику й історію, а також розумітися на мистецтві. Блогер або глядач не завжди обізнаний, наприклад, з історією театру чи портфоліо режисера й акторів.
«Критик — це носій і знавець культурного процесу в цілому, а не лише театральної бульбашки. Спілкування з будь-якими людьми з театральної чи кіносфери збагачує твій бекграунд, проте лише з досвідом приходить розуміння, хто та який меседж транслює», — говорить театральна критикиня Ірина Голіздра.
Для якісного аналізу фільму потрібно бути в контексті творчості режисера, розуміти, над чим він працює. Також для глибокої рецензії необхідно розбирати мотиви героя, його характер і простір (із чим він взаємодіє та з чим стикається на шляху).
«І в позитивній рецензії, і в негативній має бути пояснення кожного аргументу. Чому фільм хороший? Тому що хороша гра акторів? Чому гра акторів хороша? Тому що вдала режисура», — пояснює кінокритик Дмитро Десятерик.
Музика, як і будь-який культурний продукт, не існує поза історичним, культурним і соціальним контекстом. Основна частина роботи музичного оглядача — не написання оглядів, а дослідження ринку. Для цього потрібні знайомства з музикантами та продюсерами. Натомість для критичних матеріалів краще не заводити з бізнесом близькі стосунки — набагато важче критикувати друзів, ніж тих, кого не знаєш.
«Музика — це доволі молодий жанр, особливо якщо це попмузика. Тому музичної історії не так багато. Звісно, ти маєш знати, що відбувалося з попмузикою в 50-х, 60-х, знати Beatles і Rolling Stone. Тобто які жанри були притаманні тій чи іншій епосі», — пояснює музичний критик Олексій Бондаренко.
➡️ Про те, чим ще професійна критика відрізняється від вражень у блогах, чи може вона бути об’єктивною та який бекграунд і навички потрібні для розвитку в професії, читайте в повному матеріалі.
Хто та як висвітлює мистецтво
🎨 ArtsLooker — українське медіа про сучасне мистецтво, яке 2016 року заснувала ініціативна група колекціонерів українського мистецтва. Медіа фокусувалося саме на ринку мистецтва й колекціонуванні. Однак 2024 року на його шпальтах уже виходять критичні статті, огляди, дискурси, інтерв'ю з довколамистецького світу.
➡️ Про контент, який створює ArtsLooker, різницю між критикою і журналістикою та стан культурної ніші в медіа загалом — читайте в нашій розмові з головною редакторкою Лізою Корнійчук.
🎭 Часопис «Український театр» виходив друком з 1917 до 2018 року. Протягом своєї історії висвітлював театральні процеси в країні. Видавничий дім «Антиквар» ініціював відновлення та повернення до друкування журналу ще 2020 року. Але на заваді стала спочатку пандемія, а пізніше повномасштабне вторгнення. Проте це нарешті сталося навесні цього року.
➡️ Театрознавиця, директорка видавничого дому «Антиквар» Ганна Шерман розповіла «Медіамейкеру» про мотивацію відновити журнал, роботу над першим друкованим випуском і його тематичне наповнення.
📽️ У червні видавничий дім «Антиквар» також повернув у друк оновлений часопис екранних мистецтв «КІНО-КОЛО». Він був першим і єдиним у незалежній Україні виданням про українське та світове кіно й виходив із 1997 до 2008 року. Перший випуск оновленого журналу отримав назву «Україна в огні» — як назва кіноповісті Олександра Довженка. На його обкладинці розмістили плакат братів Стенберґів.
➡️ Більше про цей випуск і оновлення ми писали тут.
🌠 У вересні 2024 року медіа про нову українську культуру «Лірум» запустило дочірній проєкт «Зорепад Релізів». У Telegram-каналі авдиторія дізнаватиметься про вихід нових українських кліпів. Назва проєкту співзвучна з офлайн-івентами видання та київського бару Squat17b, під час яких раз на місяць редакція обговорює кліпи.
➡️ Як функціонуватиме новий проєкт, за якими критеріями добиратимуть контент і чому музичні новини можуть спрацювати саме у спрощеному форматі, розповів засновник і головний редактор видання «Лірум» Олексій Бондаренко.
🎤 Авторка проєкту «Artилерія» Юлія Ткачук — нині одна з небагатьох жінок-ведучих, які фокусуються на музичній тематиці на українському YouTube. Вона мріяла стати піарницею чи рекламницею, але знайшла себе в музичній журналістиці й розкриває авдиторії імена молодих артистів. Спочатку Юлія самостійно створювала кожен випуск «Artилерії», сьогодні має цілу команду. Також встигає писати текстові матеріали для сайту «Суспільне Культура» та знімати експлейнери про культурні події.
➡️ З нами Юлія Ткачук поговорила про стан української музичної журналістики під час повномасштабної війни, труднощі й мотивацію, та поділилася порадами для початківців, які також обрали цю сферу.
І до новин тижня
🔔 «Українська правда» заявила про тривалий і системний тиск із боку Офісу Президента
🔔 Знімальна група «Радіо Свобода» потрапила під обстріл на Бахмутському напрямку
🔔 Медійниця Вікторія Рощина померла в російському полоні
🔔 Верховна Рада України врегулювала страхування медійників під час відряджень у зону бойових дій
🔔 Media Development Foundation запускає фонд для фінансової підтримки українських незалежних медіа
🔔 У Верховній Раді обмежують використання Telegram у службових цілях. У Національній раді з питань телебачення й радіомовлення ввели особливий порядок користування месенджером.
🔔 Олександр Борцов залишив посаду головного редактора Thebuchacity
🔔 Угорці протестують проти урядової пропаганди й обмеження свободи медіа
🔔 Facebook запускає оновлення, орієнтовані на молодь
🔔 У Польщі оцифрували перші львівські газети 1776–1805 років
Насамкінець — можливості
🔊 Тренінг «Особливості роботи журналістів із соціально чутливими темами під час війни» (заявки до 18 жовтня)
🔊 Новий набір на курс «Журналістика рішень» від Kyiv Media School (заявки до 16 жовтня)
🔊 Гранти від IREX на заходи із поширення інформації, пов'язаної з війною, закупівлю обладнання, що підвищує якість покриття українських теле- та радіоканалів тощо (заявки до 31 січня)
🔊 Мінігранти від Інституту регіональної преси та інформації на підготовку матеріалів на тему соціальної згуртованості у громаді (заявки до 20 жовтня)
🔊 Річна грантова програма від Бюро з питань демократії, прав людини та праці на реалізацію проєктів із подолання цензури в інтернеті й запобігання онлайн-атакам (заявки до 1 вересня 2025 року)
🔊 Конкурси підпрограми Медіа від «Креативна Європа» для підтримки кіно- й аудіовізуальної індустрії — створення, розповсюдження і просування матеріалів.
🔊 Інститут масової інформації оголошує черговий конкурс мінігрантів для українських незалежних медіа (заявки до 25 жовтня)
🔊 Програма психологічної підтримки медійників і редакцій у межах проєкту Mental Support for ReMedia
🔊 Навчальні програми від AI Journalism Lab Вищої школи журналістики Крейга Ньюмарка (заявки до 18 жовтня)
🔊 Конкурс True Story Award 2025 (заявки до 22 жовтня)
🔊 Стипендіальна програма CERC Migration Journalism Fellowship (заявки до 1 листопада)