Суд іде!
Як журналістам стежити за судовими процесами та пояснювати їх авдиторії
Привіт, колего!
Головна редакторка медіа для медіа Дар’я Трапезнікова на зв’язку.
Судові справи для багатьох журналістів є недооціненим джерелом тем для матеріалів. Сьогодні поговоримо про те, як правильно висвітлювати ці процеси, й подивимося на досвід тематичного медіа.
У судовій залі
Як потрапити
Аби не пропускати найважливіші апдейти судових справ й анонси, можна моніторити розділ «Повістки про виклик» на сайті Офісу Генпрокурора й «Оголошення про виклик» у газеті «Урядовий кур’єр» або звертатися до пресслужб судів. Оновлення за конкретною справою можна отримувати за підпискою на OpenDataUA.
Практично будь-хто може потрапити на судове засідання як вільний слухач, оскільки в Україні судові процеси є відкритими. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» забороняє вимагати від слухачів будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Треба прийти до суду завчасно й записатися в перелік відвідувачів у охорони. До судового засідання також можна під’єднатися онлайн.
Якщо вас не пускають до суду, треба розібратися у причині. Закон України «Про інформацію» та стаття 328 КПК дають журналістам пріоритетне право бути слухачами в залі суду.
👉🏻 Раніше ми розповідали в окремому тексті про особливості доступу журналістів до різних місць і установ і те, як подолати незаконні обмеження.
Як слухати
Насамперед треба уважно прослухати та проаналізувати обвинувальний акт, в якому буде фабула справи. Зверніть увагу на те, чи в обвинувальному акті просто цитують статтю, чи попрацювали над обґрунтуванням — це може свідчити і про якість досудового розслідування, і про вмотивованість прокурорів.
Також варто аналізувати докази, наприклад, їхню кількість, ретельність і відповідність. Якщо докази недопустимі, сторона захисту може подати про це клопотання.
Обов’язково потрібно взяти до уваги позицію обвинуваченого — зокрема російських військовополонених — і зважати на клопотання від сторін. Вони можуть бути і формальними, наприклад, про продовження запобіжного заходу, і містити підказки до справи, наприклад, про порушення під час затримання.
Як писати
Для збалансованості матеріал про суд має містити позиції обох сторін, зокрема, таким чином можна уникнути тиску на суд.
Обов’язково вживайте нейтральні слова, коли говорите про того, хто на лаві підсудних — «підозрюваний», «обвинувачений». Важливо довести, що ви поважаєте презумпцію невинуватості.
Журналіст має можливість попросити матеріали справи у прокурорів чи адвокатів, але від них можна отримати відмову. Відмова давати коментар — це теж їхня позиція, яку треба вказати в матеріалі.
Можна не описувати процесуальні моменти, формальні клопотання, натомість варто користуватися словником синонімів, щоб замінити громіздкі фрази (наприклад, «ув’язнення» замість «позбавлення волі»), скорочено писати назви статей, розшифровувати абревіатури, вживати слово «людина», а не «особа», пояснювати, що означають дії сторін, докази, експертизи. Як варіант, можна зробити історію-реконструкцію подій, вказавши, на основі чого ви це пишете. Водночас важливо не спрощувати матеріал так, щоб спотворився юридичний зміст.
👉🏻 Більше порад щодо різних нюансів висвітлення судових справ, доступу до засідань та спілкування журналістів із учасниками процесу читайте в нашому огляді тематичного посібника від Медійної ініціативи за права людини.
На практиці: досвід видання «Ґрати»
Журналісти різних спеціалізацій можуть зробити висвітлення судових справ частиною своєї роботи. Проте через брак часу їм може бути складно висвітлювати це системно і в деталях. На глибшому рівні можуть працювати спеціалізовані видання, і в Україні такі теж є.
Наприклад, «Ґрати» — нішеве онлайн-медіа. Заснувала його у вересні 2019-го група журналістів, які висвітлювали резонансні на той час судові засідання та кримінальні справи та мріяли про власний проєкт, який стане прикладом якісної судової журналістики в Україні.
Головна редакторка видання Тетяна Козак каже: часто журналісти, які беруться писати про суди, висвітлююють або лише початок, або початок і кінець справ. Це заважає читачам правильно їх трактувати. Особливо якщо це політичні справи чи переслідування українців у Криму, на тимчасово окупованих територіях або в Росії. Але систематичне висвітлення кожної з них важливе, адже привертає увагу до процесів і демонструє їхнім учасникам, що за ними стежать і вони можуть заявити про себе.
Зараз медіа переважно пише про правосуддя, пов’язане з війною. Такі справи — пріоритет. Ідеться як про воєнні злочини, навідництво, колабораціонізм, руйнування інфраструктури, так і про політичні й дипломатичні справи, які потенційно можуть розглядати в міжнародному суді.
«Ми розуміли, що це потім стане фактурою для кримінальних справ, тому висвітлювали ті події. А зараз, зважаючи на динаміку на фронті, ми знову думаємо, як не втратити темп у роботі. У Європі про нас забувають, про правосуддя — теж. Тож потрібно знаходити сили й мотивацію, аби й далі нагадувати про себе та відстоювати свої позиції», — пояснює Козак.
Окремий пласт роботи — справи Майдану, які є одночасно історичними, політичними та правозахисними. Інша ніша «Ґрат» — порушення прав людини, замахи, вбивства та інші злочини.
👉🏻 Більше про формати й майданчики для висвітлення судів, плани на інституційний розвиток і мрії про висвітлення трибуналу читайте в повній історії про «Ґрати».
І до новин тижня
🆕 Український журналіст і редактор Артем Худолєєв зібрав докази підтримки війни з боку спортсменів із Росії та Білорусі — що вдалося знайти та як це вплинуло?
🆕 Instagram робить перегляди основною метрикою для всіх форматів контенту. Сторінки зі статистикою адаптуються найближчим часом.
🆕 BBC видаляє з архівів зображення й голос ведучого, якого звинуватили у зберіганні непристойних зображень дітей.
🆕 Суд встановив, що Google незаконно придушує конкурентів, щоби зберегти монополію на пошук у мережі.
🆕 Nvidia сканувала без дозволу платформи відеостримінгів для збору даних і навчання своїх ШІ-продуктів.
🆕 Jetpack AI, яка створює інструменти для платформи WordPress.com, запускає ШІ-інструмент Write Brief, що допомагає користувачам створювати контент за допомогою текстових підказок.
🆕 Тепер ChatGPT дозволяє користувачам безплатної версії генерувати до двох зображень на день за допомогою DALL-E 3.
🆕 Substack оголосила про можливість публікації дописів із профілю користувача. Раніше, щоб публікувати й відправляти листи, крім профілю треба було створити окрему сторінку та бренд для розсилки.
Насамкінець — можливості
🪁 Українська асоціація професійних фотографів пропонує мікрогрантову та менторську програму (заявки до 28 серпня)
🪁 Thomson Media відкрили набір на програму-акселератор Validation Booster. Українські журналісти й громадські організації, які хочуть запустити медіапроєкти, можуть отримати від 3000 до 5000 євро (заявки до 24 вересня)
🪁 Media Development Foundation оголошує п’ятий набір на стипендіальну програму для медійників і медійниць до 30 років Fellowship for Mediamakers (заявки до 18 серпня)
🪁 CFI Media Development продовжує роботу центру для українських журналістів у Бухаресті. Медійники можуть скористатися програмою відпочинку для розвитку свого проєкту (заявки до 22 серпня)
🪁 Дводенний воркшоп «Українські журналісти проти іноземних медіа: як налагодити співпрацю 2.0» від n-ost. Найкращі учасники/-ці зможуть запропонувати до трьох своїх тем іноземним редакторам, з якими співпрацюють тренери воркшопу (заявки до 22 серпня).
🪁 Конкурс журналістських робіт про українських підприємців (заявки до 31 серпня)
🪁 Аналітичний центр DiXi Group спільно із Київською школою енергетичної політики (KSEP) проведуть інтенсивні онлайн-тренінги для регіональних медійників, які цікавляться темою зеленого відновлення міст і громад (заявки до 14 серпня)
🪁 Мінігранти на журналістські розслідування від ZMINA (заявки до 20 серпня)
🪁 UIJC24: Українська конференція журналістів-розслідувачів (реєстрація до 26 серпня)