Привіт, колего!
Головна редакторка медіа для медіа Дар’я Трапезнікова на зв’язку!
Ми пишемо про досвіди різних медіамейкерів — від глобальних корпорацій до регіональних медіа. Саме історіями других (принаймні, деяких із них) я хочу поділитися сьогодні.
На чому вони фокусуються
🐦 За словами головреда івано-франківської «Галки» Романа Турія, команда й досі в пошуках оптимального контенту. Видання дотримується балансу: пише не лише про регіон, а й головні новини в Україні та світі. Одна з головних тем для видання — це контроль використання міського бюджету. «Ми ніколи не брали гроші у влади й не плануємо цього робити. Наша позиція — негативно упереджене медіа. Ми це робимо [пишемо про закупівлі за кошти міста, — ред] для того, щоб стимулювати запит громади на позитивні зміни», — каже засновник видання Вадим Войтик. Також медіа записує інтерв’ю з місцевими: лікарями, бізнесменами, діячами культури, представниками влади тощо — адже людям цікаві люди. (Більше про «Галку» тут)
📨 Черкаське видання «18000» експериментує з різними видами контенту, зокрема аудіо- й відеоформати. Також редакція достатньо активно займається розслідуваннями — випускає одне-два відео на місяць про чиновників і міську владу. Для новин, зокрема, моніторять бюджет і закупівлі, щоби розповісти черкасцям, куди витрачаються кошти платників податків. «Після початку повномасштабної війни ми вирішили відмовитися від критичних текстів про владу. Але побачили, що всі схеми відмивання коштів працюють, як і до війни. Тож почали потрохи знову писати про це. Людям дуже заходять такі новини. Перші публікації набирали тисячі переглядів за кілька днів. Зараз ми відновили такий тип новин на постійній основі», — додає співзасновниця видання Єлєна Щепак. Крім контенту, видання пріоритизує розбудову спільноти й залучення донатів (Більше про «18000» тут).
🤝 Зі своїми амбасадорами активно працює і «Східний Варіант», що покриває Донеччину й Луганщину. Зокрема медіа запустило відзнаку «Незламні зі Сходу», яку вручили вже 50 людям зі всієї України. Якщо говорити про контент, то «Східний Варіант» намагається працювати на рівні наративів — публікувати контрісторії, розповідаючи правду на конкретних прикладах. Також редакція й далі відстежує скандали й резонансні приводи, аби робити експлейнери для читачів, описує історії становлення на новому місці, щоб показати людям певну рольову модель. Тож найбільше відгуків і впливу мають історії переселенців, які починають якусь нову справу чи продовжують вести бізнес на новому місці. (Більше про «Східний Варіант» тут)
🗺️ Головна редакторка харківського медіа «ЛЮК» Катерина Переверзева згадує, що на початку роботи медіа було багато офлайн-взаємодії: «Ми брали участь у міських подіях, фестивалях, друкували газету. Часте знайомство наживо з читачами допомагали нам вибудовувати мережу партнерських організацій з культурного та активістського середовища та створювати спільноту». Після початку повномасштабного вторгнення команда намагалася зрозуміти, які наслідки вони можуть спрогнозувати та з чим треба буде працювати далі. Тож стало більше матеріалів про відбудову Харкова та покращення інклюзивності міста. Ще один напрям роботи — самоідентифікація. «Зараз є запит на розуміння, що дійсно наше, з чого складаємося ми як українці. Повернути собі те, що у нас забирали роками», — каже Переверзева. Для цього медіа, зокрема, провело кампанію «Харків, де твоє обличчя?». (Більше про «ЛЮК» тут)
👉🏻 Нетиповий для таких медіа, але все ж кейс про локальне й гіперлокальне— реформа регіональної мережі «Суспільного». По-перше, замість 24 філій тепер буде шість регіональних хабів, які включатимуть бюро й центри виробництва. По-друге, суспільний мовник спускається на рівень громад і наймає там гіперлокальних кореспондентів. Каталізатором стало повномасштабне вторгнення, каже членкиня правління Марія Фрей: «Воно в один момент дало зрозуміти, що більше немає центру і регіонів — будь-який регіон може стати центром. Українцям, які переміщуються територією України, потрібно володіти інформацією не лише про свою територіально обмежену громаду, а і про те, що відбувається за її межами». Також шеф-редактори розвиватимуть особливі ключові компетенції для кожного хабу. Тобто вперше ключовим у плануванні став контент, а не необхідність прилаштувати наявні ресурси. Докладніше про зміни та проблемні моменти, які супроводжують і коригують реформу, читайте тут.
І до новин тижня
👀 Колишня шеф-редакторка «Вечора» Ірина Андрейців стала редакторкою напряму здоров’я у виданні «Лівий Берег»
👀 Медіагрупа «Українська правда» більше не називатиме Путіна президентом
👀 «Дзеркало тижня» повідомляє про людей, які акредитовуються на заходи від імені редакції, не маючи жодного стосунку до неї
👀 OpenAI уклав угоди з французьким медіа Le Monde та іспанським медіаконгломератом Prisa Media, тепер користувачі ChatGPT зможуть взаємодіяти з новинним контентом цих медіа
👀 YouTube додає новий інструмент для позначення відео, створених за допомогою штучного інтелекту
👀 Creativity Program вийшла з бета-версії, тіктокери з кількох країн тепер зможуть монетизувати свої відео в межах Creator Awards Program
👀 Уряд Словаччини намагається реформувати суспільний мовник RTVS
Насамкінець — можливості
У середу ми надсилали листа з великою добіркою можливостей на березень, квітень і навіть травень. Якщо пропустили, переглянути можна тут:
Також нагадую, що наступного тижня ми випускаємо добірку українських медіапродуктів за місяць. Якщо ви цього місяця:
🔵 запустили тематичний спецпроєкт із кількох статей, подкаст, серію відео тощо;
🔵почали розвивати чи перезапустили новий канал дистрибуції (WhatsApp, TikTok, розсилка тощо) чи якісь інші ініціативи,
пишіть у Telegram нашій редакторці коротких форматів Дар’ї до 12:00 26 березня про:
🔸назву й формат проєкту;
🔸чому ви вирішили його запустити, в чому його фішка та як це вплине на вашу авдиторію чи розвиток видання.
Не забудьте вказати ваше ім'я-прізвище, посаду й назву медіа🙂
Як виглядала добірка за лютий, можна переглянути тут.