Привіт, колего!
Редакторка довгих форматів Тетяна Боць на зв’язку.
Сьогодні доступні такі можливості, які могли б бути недосяжними для багатьох, якби не інтернет. Правильно презентувати себе, набрати медійності й ти — відомий запрошений експерт на різних медіамайданчиках. Аби медійність чи будь-які інші атрибути «експертності» не збивали журналістів із пантелику під час пошуку якісних коментаторів для матеріалів, розповідаємо, що треба знати про експерта, щоб перевірити його на фаховість. Для цього ми зібрали поради авторки курсу «Чутлива журналістика» від Media Development Foundation Олександри Горчинської.
Чи треба нам такі експерти?
Останнім часом ми бачили багато різних випадків, коли фаховість і репутацію експерта можна поставити під сумнів. Одні з найвідоміших:
зі Спартаком Суботою, якого позиціювали як психотерапевта й фахівця в цій сфері;
з Алі Шехайтлі — засновника школи Instructor.ua, який викладав тактики ведення бою та поведінку зі зброєю;
з Олександром Колядою, який видавав себе за працівника ВООЗ у галузі психічного здоровʼя;
з Доржем Бату — українського письменника, якого звинуватили в тому, що він вигадав факти зі своєї біографії, зокрема роботу в NASA, і коментував теми про ППО та пуски ракет.
Медійність може стати перевагою експертів, оскільки з такими людьми легше домовитись. Водночас ці випадки є показовими прикладами, чому треба завжди прискіпливо ставитися до вивчення біографії й підтвердження експертизи ваших спікерів.
Деякі тексти можна взагалі написати без залучення експерта залежно від жанру і формату матеріалу.
Якщо в матеріалі фокусом є історія людини, то експертна думка може бути зайвою.
Якщо це невеликі картки чи експлейнер, знайти необхідну інформацію можна і з відкритих джерел.
Але! Якщо є складні моменти, особливо стосовно конкретної сфери, які самостійно інтерпретувати нелегко — краще залучати експерта.
Хто такий хороший експерт?
Горчинська каже, що зараз не обов’язково мати профільну освіту, щоб у чомусь добре розбиратися — можна бути фахівцем без профільної освіти. Якщо людина довгий час працює в одній сфері чи з нуля побудувала бізнес з недотичною спеціальністю, її можна вважати фахівцем. Але варто пам’ятати, що в певних сферах, наприклад, у медичній, ґрунтовна профільна освіта й роки практики за спеціальністю обов’язкові.
То який він, хороший експерт?
має профільну освіту;
має достатній досвід роботи в обраній сфері;
володіє статистикою, може надати потрібні цифри та джерела;
не транслює антинаукові погляди.
Перед вибором експерта варто передивитися його соцмережі, зокрема Facebook і LinkedIn, та перечитати, що і кому він вже коментував і з якими медіа співпрацював. Крім того, якщо людина дотична до науки, її роботи публікують у наукових журналах, зокрема, на сайті Google Scholar.
Де шукати експертів?
Один зі шляхів знайти експерта для матеріалу — профільні організації за потрібним вам напрямом, де можуть надати статистику, додаткові джерела та дослідження.
Якщо потрібна офіційна відповідь, треба звернутися до державних структур. Наприклад, Нацполіція може надати статистику домашнього насильства по регіонах, МОЗ — по захворюваннях.
Варто писати й у міжнародні організації. ЮНІСЕФ може надати інформацію про судові справи, пов’язані з дітьми, а міжнародна організація з міграції — статистику про те, скільки людей виїхало через повномасштабне вторгнення за кордон, чи прокоментувати випадки торгівлі людьми.
Серед іншого, є спеціальні інструменти — сервіси, які допомагають журналістам й експертам знаходити одне одного. Зокрема, Deadline.com.ua і HelpSMI — там можна знайти вузькопрофільного фахівця.
Докладніше про те, як писати експерту і скільки їх має бути в тексті — розповідаємо на сайті.
Також раніше ми розпитували українські медіа — «Бабель», «Дзеркало Тижня», Liga.net та телеканали «Суспільне» й «Еспресо» — як вони шукають експертів для текстів й етерів. Про моніторинг програм, різне ставлення до військових коментаторів і фейли з підробними експертами читайте в докладному тексті.
І до новин тижня
☄️Документальний фільм «20 днів у Маріуполі» здобув перший в історії України «Оскар». Чому організатори спочатку вирізали, а потім додали момент нагородження українського фільму до скороченої міжнародної телеверсії церемонії?
☄️У Польщі затримали та депортували з країни двох медійників «Район.ін.юа»
☄️«Українська правда» створила Консультаційну Раду. Цей незалежний дорадчий орган надаватиме виданню практичні поради щодо розвитку та впізнаваності бренду.
☄️Команда медійників із Донеччини на волонтерських засадах запустила сайт «Новини Краматорського району»
☄️Полтавське видання Kolo.news за допомогою штучного інтелекту згенерувало ведучу
☄️Сигнал «Суспільного Мовлення» на супутнику намагалися глушити з території Росії
☄️Telegram охопив 900 млн користувачів по всьому світу й розглядає первинний публічний продаж акцій
☄️YouTube більше не рекомендує відео неавторизованим користувачам
☄️П’ять із 45 цьогорічних фіналістів Пулітцерівської премії використовували штучний інтелект
Насамкінець — можливості
⚡️The Club of Rome Communications приймає заявки на стипендію для комунікаційників (заявки до 5 квітня)
⚡️Media Development Foundation оголосила набір на нову програму онлайн-менторства для медійників-початківців (заявки до 18 березня)
⚡️Грантовий конкурс від «Інтерньюз-Україна» до $7000 на виготовлення матеріалів та їхню адаптацію для соцмереж, а також консультаційну підтримку (заявки до 31 березня)
⚡️Глобальна мережа журналістських розслідувань (GIJN) організовує навчальну програму з кіберрозслідувань (заявки до 24 березня)
⚡️Премія для молодих медійників «Журналіст року» від One Young World (заявки до 7 квітня)
⚡️Міжнародний інститут преси у межах програми IJ4EU підтримає розслідувальні проєкти в Європі. Команди медійників можуть отримати від 5000 до 50 000 євро (заявки до 31 березня)
⚡️Держкомтелерадіо приймає публіцистичні твори на здобуття премії імені Івана Франка (заявки до 1 травня)
⚡️Конкурс «Честь Професії 2024» розпочав приймання заявок (заявки до 20 березня)
⚡️Європейський центр журналістики надасть гранти фрилансерам (заявки до 31 березня)
Що робити найперше
1. Успіх розвитку країни все більше залежний від швидкості та якості пізнання. Людина має знати, що в неї корінь природи земної – дикої, й тому буденність це зупинка в її розвитку на шляху до досконалості. Через це людина повинна знати необхідність переходу від стадного життя з лідером на чолі, до життя Радами та судом святими радниками й суддями. А для цього треба мати й святих вчителів для навчання святості.
Повинно бути чітке визначення пізнання чого й пізнання яке якісне. Країна має визначитися чи жити по Божому, чи безбожно й що то є жити так чи так. Якою виховувати дитину: святою праведною – досконалою, чи буденною. Що є взірцем досконалості, яке майбутнє в досконалості й в буденності.
2. Не годиться вже формувати дитину за зразком батька, чи матері. Не тільки тому, що батьки не завжди гідні. Бо насамперед є нагальна потреба фахово розпізнавати єство дитини (як завдаток від Бога) щоб плекати особистість на основі Божих мудрості та розуму.
Тому країна має чітко взяти за Основу Христову Науку! Тут повинні християни, яких є в Україні значно переважаюча більшість, стати стіною проти безбожності та переконати народ у перевагах життя по Божому.
3. Повинно змалку виховати: нелицемірну любов дитини — до щастя інших більше, совість і прагнення необхідності життя шляхетно в Правді справедливо, чесно, порядно й по совісті, з чітким визначенням, що це все таке. Тому, перше — треба мати вчителів, які це знають! Знають і вміють пояснити право людини і право її Творця – Бога, що перше а що друге.
Необхідне тверде переконання, що навчання дуже залежне від доброчесності вчителя й його знань між добром і злом, між звичайним і святим. Країна має визначитися з тим, де й як взяти святість учителя. Чи спроможний вчитель викликати в дитини прагнення досконалості й бути спроможною й здібною її досягнути, долати всі спокуси, заради щасливого майбутнього, перемагати добром зло й викорінювати його, розуміючи, не лише милосердя, а й суворість для цього.
Всі ці три пункти повинні бути розкритими законом освіти.