Facebook блокує пости українських медіа про війну. Чому?

Ні пояснень, ні обов’язкових до виконання рішень: про що йдеться в дослідженні MDF і кейсі наглядової ради Meta

Nov 22, 2022

З початком повномасштабної війни проблеми модерації контенту в українському сегменті Facebook посилилися. Сьогодні вони особливо псують життя українським медіа, які активно просувають свій контент і отримують чималий трафік саме з Facebook. Компанія й раніше могла блокувати чи заморожувати сторінки українських видань із незрозумілих причин, однак сьогодні це переважно стається після постів про російсько-українську війну.

Розповідаємо, з якими поясненнями щодо блокування контенту від Facebook стикались українські національні й регіональні медіа та як розвивається історія далі.

Meta і війна в Україні

Ще у перші місяці війни Meta дозволила користувачам Facebook та Instagram закликати до насильства проти росіян і російських солдатів через вторгнення. Утім, довго така свобода вираження не протривала. Трохи згодом компанія не лише обмежила можливість використовувати мову ненависті, але й приховувала пости із хештегом про вбивства цивільних у Бучі, зокрема #bucha та #buchamassacre.

Через постійні згадки полку «Азов», який брав активну участь в обороні Маріуполя і, відповідно, часто фігурував у новинах, а також згадки про російські воєнні злочини видання дістають тіньовий бан і втрачають охоплення. Найбільша проблема у тому, що всі пости видаляють із різних причин, а інколи узагальнюють «порушеннями правил спільноти».

У травні міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зустрівся із президентом із глобальних питань Meta Ніком Клеггом. Одним із питань в обговоренні було блокування контенту про війну та полк «Азов». Тоді прозвучали обіцянки, що обмежень для контенту українських медіа у Facebook та Instagram буде менше.

У липні Мінцифри оприлюднило листа до Meta, в якому просило надати для українських користувачів чіткі правила модерації контенту та список слів, які сприймаються системою як неприйнятні. Втім, з огляду на зростання кількості блокувань, жодних кроків у відповідь техногігант не зробив.

Як і за що Meta обмежує медіа

Media Development Foundation опитали 57 національних та локальних медіа про досвід блокування їхнього контенту зі згадками про війну чи росіян у Facebook за останні 7 місяців. Видавці новин діляться, що пріоритетність видавання матеріалів у стрічках користувачів змінюється (це можна виміряти через інструмент Page Quality). Загалом статус сторінки може перебувати в одному з трьох кольорів:

🟢Зелений — коли все в нормі.

🟡Жовтий — коли монетизацію обмежують.

🔴Червоний — обмеження органічного охоплення дописів.

З усіх опитаних видань 27 (приблизно 47 %) перебувають у жовтій та червоній зонах. Третина опитаних медіа втрачає через вибіркове блокування значну частину охоплення та аудиторії на своїх сторінках.

Українським виданням доводиться самостійно інтерпретувати причини блокувань і страйків. Найчастіше в опитуванні медіа згадували дві причини знесення постів — порушення авторських прав або пов’язаний з війною контент, який ідентифікується модераторами як «проблематичний» чи «чутливий».

Пов’язаний з війною контент медіа називають проблемою значно частіше. Одна редакція з центру України вже давно має «жовтий» колір сторінки через «чутливий» контент:

«… воно [попередження про порушення Правил] висить ще десь з березня. За публікацію, здається, про Бучу. Там була фотка із загиблими. ФБ пост видалив. А жовта позначка мала нас покинути ще в серпні, але, на жаль».

«Мова ненависті» чи «неприйнятний контент» — також популярна причина. Слово «москалі» система може розцінювати як хейтспіч. Тому видання й український сегмент Facebook вигадують інші нелітературні відповідники — «орки», «свинособаки» тощо. Утім, навіть такі пости швидко почали діставати страйки. Імовірно, через велику кількість скарг від російських ботів.

З результатів дослідження MDF також випливає, що соцмережа обмежує здатність запускати рекламу. Зокрема, через міжнародні санкції, накладені на псевдодержави на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Редакції розповідають, що використовувати платне просування контенту допомагає лише залучення людини з місцем реєстрації та зареєстрованим рекламним профілем за межами Донеччини та Луганщини.

Непрозорість — офіційна політика Facebook?

SMM-менеджерка видання Inform.zp.ua Світлана розповіла, що 17 жовтня за слово «свинособаки» пост видання приховали до 14 січня. Раніше медіа вже мало проблеми із Facebook через чутливу, на думку соцмережі, лексику. Утім, тоді вона стосувалася проблеми ідентифікації «Азова»:

«22 квітня на своїй сторінці у Facebook ми опублікували пост “Про набір добровольців у Запоріжжі до підрозділу АЗОВ”», — розповідає Світлана. Соцмережа «знесла» цей пост, і видання подало на апеляцію. У відповідь отримали стандартне пояснення: «Ми ще раз перевірили ваш допис і дійшли висновку, що він порушує наші Стандарти спільноти». Через це пост таки видалили.

«Під їхнім повідомленням був рядок, що воно показується до 22 липня (я так зрозуміла, мали зняти блокування — вони нам знизили охоплення, відповідно, пости багато не набирають, мало народ із ними взаємодіє). Але після 22 липня нічого не змінилося. Плюс ще почали сипатися зауваження через авторські права (через патріотичні відео від ЗСУ тощо). Імовірно, це теж далося взнаки».

За словами Світлани, видання двічі зверталося з листом (один із них англійською) до служби підтримки Facebook. Утім, безрезультатно.

SMM-спеціалістка видання «Східний Варіант» Тетяна Жук розповідає про ще один цікавий досвід блокування постів у Facebook:

«Уперше нас відправили у “жовту зону” через серпневий пост про рубіжанських партизанів. Ми опублікували допис, в якому використали фото з Рубіжного. На фото на стінах були розклеєні листівки з фотографіями місцевих колаборантів і написами “Кожен зрадник буде покараний” та схожими закликами. Ми абсолютно розуміємо, що могло не сподобатись Facebook», — пояснює Тетяна.

За її словами, випадок цікавий тим, що першоджерелом був допис очільника Луганської ОВА Сергія Гайдая з аналогічними зображеннями. Утім, пост Гайдая Facebook не видаляв: «Можливо, на наш пост були скарги, а, можливо, сторінкам ЗМІ у Facebook приділяють більшу увагу».

«Східний варіант» оскаржував кейс і звертався до Meta через сервісний центр. Усе безрезультатно. На видання наклали рекламні обмеження до початку листопада (на перегляди, охоплення тощо блокування не вплинуло). Обмеження вже недійсне, проте сторінка досі перебуває у жовтій зоні.

В опитуванні більшість медіа об’єднує нерозуміння межі, коли допис може стати претендентом на видалення. Непрозорість Facebook є комплексною проблемою для українського сегмента, тому редакції кажуть «можливо», «скоріш за все», «як каже колега», коли діляться своїм досвідом блокування.

Проблема різних масштабів

Facebook не обмежується лише локальними медіа. Нещодавно про таку ж проблему сповістили два національні видання — НВ та «РБК-Україна». Їх об’єднує блокування контенту, що стосується бійців полку «Азов».

«РБК-Україна» поділились, що видання дістало страйк за новину із відео, де діти у звільненому від російської окупації Херсоні зустрічають захисників-азовців. «Найчастіше ці скарги надходять із країни-агресора, але Facebook не враховує це, блокуючи сторінки укрЗМІ», — зазначається у повідомленні видання.

На Facebook-сторінці НВ модератори заблокували два пости із відео. На одному окупант із перехоплень телефонних дзвінків СБУ розповідає про великі втрати в російській армії. На іншому — бійці «Азову» розповідають, як пройшов контрнаступ на Херсонщині. У виданні зазначають, що Facebook пояснив бан нібито згадкою про терористичної організації. Це маніпуляція, адже полк «Азов» — більше не добровольчий батальйон і входить до складу Національної гвардії України, тобто є частиною офіційної української армії. Утім, у вересні 2022 року сторінки Патронатної служби Азову були заблоковані без чіткого обґрунтування.

Можливі причини блокувань

Алгоритми Meta. Пересічним користувачам часто незрозуміло, як вони працюють. Люди-модератори мають більш розширені пам’ятки для оцінювання постів, але користувачі не знають цих правил, тому іноді не розуміють рішень щодо того чи іншого поста.
Активність російських тролів та ботоферм. Вони не тільки розповсюджують дезінформацію постами й коментарями, але й масово скаржаться на пости українців про російські воєнні злочини. А алгоритм реагує на кількість скарг.
Недостатня модерація. Михайло Федоров якось писав, що Meta виділила окрему команду, яка займається розблокуваннями українців. Складно сказати, чи достатньо серед модераторів, які блокують контент, знавців не лише української мови, а й глобального контексту.
Раніше «Медіамейкер» писав, що Google розміщує рекламу на сайтах, які поширюють дезінформацію, хоча це суперечить політиці компанії. Тенденція показує, що найчастіше реклама з’являлася на неангломовних ресурсах. Це може бути наслідком набагато більшої зосередженості компанії на моніторингу англомовного середовища, ніж контенту іншими мовами й на менших ринках. Можна припустити, що проблема з Facebook нагадує ситуацію із погано модерованими неангломовними середовищами у Google.

Чи здатна Наглядова рада Meta на це вплинути

Є такий інструмент впливу на корпорацію, як Meta Oversight Board або Наглядова рада. Це незалежна група експертів, яка вирішує, чи залишати видалений модераторами контент у Facebook та Instagram і перевіряє деякі з рішень Meta. Її головною метою мала б бути допомога у збалансуванні свободи слова та дотримання цифрової безпеки. Для збереження незаангажованості ніхто із чинних чи колишніх працівників Meta не може входити до складу цієї групи.

Рада також дає рекомендації Meta, як надалі працювати з різними сценаріями, й уточнює через певні кейси політику перевірки контенту Meta. Якщо користувач не згодний з рішенням видалити або зберегти публікацію, він може попросити переглянути його знову. Ящо Meta не змінює початкове рішення, тоді є можливість подати апеляцію до Наглядової ради протягом 15 днів. Утім, Рада обирає для розгляду лише деякі справи, аргументуючи вибір «широкими наслідками для політики». Та й цим «щасливчикам» доведеться очікувати на рішення протягом 90 днів від моменту апеляції.

Крім того, у Meta мають виконувати рішення ради, але не рекомендації. Водночас інколи вони можуть мати сенс у ситуаціях на кшталт тієї, у якій опинились українські медіа.

Нещодавно Наглядова рада розглянула показовий для України кейс. Вона скасувала рішення Meta видалити Facebook-допис користувача з Латвії, в якому російська армія порівнюється з нацистами. Пост містив заклики вбивати фашистів та фотографію вбитих українців. За висновком Meta Oversight Board, цей кейс порушує «важливі питання щодо модерації контенту в конфліктних ситуаціях».

Meta спочатку застосувала попереджувальний екран, а потім видалила пост через скаргу за порушення стандартів спільноти щодо мови ненависті. Утім рада вирішила, що видалення публікації та застосування попереджувального екрана не відповідають стандартам спільноти Facebook, цінностям Meta чи її обов’язкам щодо прав людини. На думку членів ради, пост засуджує російських солдатів через їхню роль як учасників бойових дій, а не через національність. Тому радить Meta переглянути свою політику, щоб врахувати обставини незаконного військового втручання.

Рада рекомендувала Meta внести зміни у свої стандарти спільноти й не видаляти контент, який містить «нейтральне посилання на потенційний результат», яким визнано заклик вбити фашистів у вірші. Також серед рекомендацій — зрозуміліше визначити, що означає зображення «насильницької смерті людини», та «оцінити доцільність запровадження» можливості для дорослих користувачів самим вирішувати, чи бачити графічний контент взагалі, а також з екраном попередження чи без нього».

Прецедентна практика могла б вирішити багато проблем для погано модерованого неангломовного середовища Facebook. Особливо коли це середовище, за прикладом українського сегмента, існує в умовах незаконних збройних нападів. Але формулювання «оцінити доцільність», а не запровадити, разом із рекомендаційним характером цих пунктів викликає сумнівив швидких змінах. У нібито хорошої ініціативи із групою незалежних експертів, як то кажуть, «нема повноважень».