Медіапідсумки року

Криза смислів і бізнес-планів? Брак грошей і кадрів? А хіба вперше?

Привіт, колего!

Головна редакторка «Медіамейкера» Дар’я Трапезнікова на зв’язку.

Такий час, що всі підбивають підсумки, і медіа про медіа в моїй особі не залишається осторонь. Спробуймо зробити zoom out із щоденної рутини перебирання новин до цілісної картини медіасвіту, в якому ми живемо та працюємо. Щоб знати, з якої точки доведеться стартувати у 2023 рік (хоча кому як не українцям знати, що все може змінитися за кілька годин?).

Дисклеймер: не претендую на повноту огляду та встановлення всіх причинно-наслідкових зв’язків. Зафіксую те, що побачила за кілька місяців роботи над медіа для медіа. Якщо маєте що додати чи хочете подискутувати — напишіть відповідь на цей лист, залиште коментар під постом на Substack або у Facebook чи Telegram.

Що відбувається з медіа у світі?

🌍 Інформація — вже не потік і навіть не лавина, а цунамі, що збиває з ніг. Кожна людина і кожен бренд вважає своїм обов’язком робити контент. З одного боку це добре, бо медіа більше не є гейткіперами, і порядок денний став різноманітнішим, коли в інтернеті зазвучало більше голосів. З іншого боку, неприємно втрачати монополію на інформацію й водночас аудиторію. Тепер медіа конкурують із Netflix, стрімами TikTok-ворожок і рецептами куті від тітки Лариси в Facebook. І часто програють більш емоційній та барвистій подачі.

🌍 Недовіра до новин і журналістів. Я присвятила цьому один із попередніх випусків розсилки (тут цей текст доповнений свіжішими дослідженнями). Особливо підсилюють цю недовіру алгоритми соцмереж та брак медіаграмотності у широких верств населення. Цим користуються недоброзичливці, які просувають власний порядок денний на хвилі критики медіа, та інфлюенсери, які збирають собі соціальний капітал на хайпі навколо актуальних тем, не заморочуючись стандартами. 

🌍 Уникання новин (про війну й не тільки). Ця теза може викликати обурення тих, для кого війна — не лише заголовки на передовицях. Утім, дослідження показували, що чимало людей у різних країнах світу уникають новин, які псують їм настрій. Крім війни, у переліку стоп-тем — політика, коронавірус тощо. Є запит на легші та позитивніші новини. А про щось страшне та погане, але важливе, як вважають респонденти, точно дізнаються від знайомих чи ще десь. 

🌍 Що хочу, те й верчу: соцмережі edition. Ілон Маск — ньюзмейкер року (в tech-галузі як мінімум) із невгамовними трансформаціями Twitter у прямому етері. Журналісти думають, мігрувати їм на Mastodon чи ще кудись (і хіба це перший раз і перша платформа?). Але краще би натомість подумали, як зменшити свою залежність від цифрових гігантів та їхніх примхливих власників. Щоб не вийшло, як із Facebook, які в гонитві за успіхами TikTok відмовляються від новин і не дуже хочуть платити видавцям за їхній контент. 

🌍 Розваги й не тільки: TikTok змінює підхід до контенту й дистрибуції. Навіть в одному тексті не опишеш повністю, як колись несерйозна соцмережа впливає на реальність у різних вимірах — від вигаданих конкурентами челенджів і moral panic до цілком реальних підвищень продажів книг, музики, товарів та змін на інших платформах. Одним медіа TikTok вибиває ґрунт з-під ніг, інші органічно вбудовують цей майданчик у свої стратегії та досягають виняткових результатів. 

🌍 Економічна криза → зниження витрат на рекламу → урізання бюджетів медіа → масові звільнення. У листопаді аж накрило хвилею таких новин, ми навіть робили дайджест про звільнення різної кількості людей із компаній різного розміру. Але то була дрібка. Якщо дивитися, наприклад, на хроніку від Press Gazette, то «стало гірше» за останні кілька місяців. І це лише звільнення — найбільш явний показник. А скільки наших колег у всьому світі виконують роботу кількох людей за зменшені зарплати?

🌍 Спільнота як острівець стабільності. Ще 2021-го активність навколо Web3 вивела спільноти в порядок денний. Тепер видавці багато говорять про них у контексті всебічної підтримки медіа й зокрема найстабільнішого з усіх фінансових потоків. Але не забуваймо про економічну кризу та недовіру до медіа, які суттєво ускладнюють формування лояльного кола однодумців, яке ще й платитиме. 

Що відбувається з медіа в Україні?

Приблизно те ж саме, але в кілька разів гірше через безпосередній вплив війни на нашу економіку та різні аспекти життя.

🚨 Зброя масового ураження. Інфопростір наповнений фейками, маніпуляціями, дезінформацією, нашою та чужою пропагандою. Невисока медіаграмотність разом із «накрученістю» шалено підсилюють вірусний потенціал таких вкидів. 

🚨 Негатив — смерть, біль, руйнування. Безумовно, про це важливо говорити, кричати навіть. Але, готуючи історії, варто враховувати, як аудиторія може їх сприйняти крізь призму завеликого емоційного навантаження та блокерів, які ставить психіка. 

🚨 Втрати. Співробітників, редакційного майна, дому (а інколи й міста) та аудиторії, яка переїхала деінде, але хоче (або не хоче) залишатися частиною локальної спільноти. З іншого боку набуття — співробітників і читачів-переселенців, аудиторії, яка проходить через українізацію, стільки контенту й інфоприводів, скільки не було до того.

🚨 Після різкого стрибка активність аудиторії повертається до довоєнних показників або падає набагато нижче. На це впливають як стреси та нестабільні умови життя, так і відсутність електроенергії та зв’язку. 

🚨 Що (не) на часі? Питання не втрачає гостроти, оскільки одна трагедія війни змінює іншу, а чи залишається на їхньому фоні місце для інших речей? Про це розмірковують і журналісти-розслідувачі, і нішеві медіа, і відділи нативної реклами. Та і будь-хто з редакторів, які вагалися, дивлячись на контент-план, за вікно та на новини. 

🚨 Катастрофічно бракує грошей. Економіка ледве виживає між руйнуваннями, обстрілами та блекаутами. Рекламні бюджети скоротилися миттєво й невідомо коли відновляться. А чимало українських медіа будували свою бізнес-модель саме навколо цих доходів. 

🚨 Спільнота? Так, але… Ми розповідали про кейс локального видання «Цукр», які систематично отримують кошти від читачів. Чимало медіа теж розвивають свої спільноти — і до війни, і зараз. Утім, ми не можемо покладатися так сильно на них, як наші західні колеги, бо українці зараз донатять насамперед на воєнні чи гуманітарні потреби. Можна сподіватися, що війна колись закінчиться, а потужна звичка донатити залишиться. Але щоб скористатися цим, треба вже зараз створювати цінність і правильно та гучно артикулювати її потенційній цільовій аудиторії. 

🚨 Гранти — єдине більш-менш стабільне джерело доходу. Але і тут є нюанси:

— не всім щастить залучити кошти від донорів;

— фандрейзинг — систематичний процес, тобто одним грантом дуже рідко вдається закрити потреби редакції на тривалий час;

— як синхронізувати редполітику, стратегічні цілі медіа та вимоги донорів і не перетворитися на кон'юнктурників? 

🚨 І last but not the least — виснаження, вигорання, втрата орієнтирів, якраз коли професія набуває найбільшої значущості. І до війни найкращі кадри йшли в IT чи деінде за хорошою зарплатою і нормованим робочим днем. А ті, хто лишався, вимушено працювали на кількох роботах, щоб забезпечити свої потреби. Тепер роботи стало більше, грошей і колег менше. Не хочеться називати це «фронтом», але оборону комусь треба тримати не лише зараз, а і після війни.   

Що ми можемо з цим робити?

❤️‍🩹 Об’єднуймося самі. Колаборувати, ділитися експертизою, говорити назовні, чому й наскільки наша робота важлива, а всередині — чесно обговорювати проблеми та шукати рішення. А ще турбуватися про колег і про молодь, яка попри тяжкі умови все ж прагне зайти в професію.

❤️‍🩹 Об’єднуймо спільноти. Працюємо для них зараз, а для себе — на майбутнє, коли читачі захочуть і зможуть віддячувати не лише добрим словом, а й щомісячним внеском. Враховуймо блекаути та відсутність стабільного інтернет-з’єднання під час складання контент-стратегій і планів та розроблення нових продуктів.

❤️‍🩹 Зміцнюймо себе і свої організації. Вдосконалення процесів, більше уваги операційному менеджменту, навчання, стратегування — час стресової продуктивності та 24/7 реагування давно минув. До марафону з перешкодами треба серйозно готуватися, хай навіть нам це доводиться робити на бігу. 

❤️‍🩹 Про заробіток, чесно кажучи, не знаю, що сказати. Просто дуже хочеться, щоб максимально скрутні умови не змусили нас продати честь і гідність тим, про співпрацю з ким пошкодуємо чи будемо гидувати.

Ми в цьому всьому разом

За підтримки Media Development Foundation «Медіамейкер» повноцінно працює 2 місяці. За цей час ми запустили сайт, цю розсилку, Telegram, Facebook, Instagram. Надіслали вам два десятки листів, опублікували майже 500 постів у Telegram і дещо менше — в інших соцмережах і на сайті. 

Маємо перші тисячі читачів на 3 із 5 майданчиків. Багато розповідаємо вам про світові тренди та кейси й менше — про українські. Але виправимо цей дисбаланс наступного року.

Для цього потребуємо вашої допомоги. 

💙 Розповідайте про нас колегам, начальникам, підлеглим, студентам, викладачам, друзям із медіагалузі. Чим ширшою та згуртованішою буде спільнота медіамейкерів, тим більше користі буде і кожному її члену, й ринку загалом.

💙 Надсилайте нам новини ваших медіа. Діліться успіхами та невдачами. Надсилайте наболілі питання чи теми, які хотілося б почитати. А може зазирнути за лаштунки до когось із колег? Почуємо кожного 

💙 Давайте нам фідбек — і хороший, і поганий. Це допоможе нам відкалібрувати нашу роботу. Можна написати навіть пару речень прямо у відповідь на цей лист.

Пишіть нам на mediamaker.me@gmail.com або в приватні повідомлення Facebook чи Instagram. Ми відповімо на листи пізніше, бо беремо невеличку перерву — до 9 січня — але без контенту вас не залишимо.

Бажаємо затишку та спокою на свята й залишаємося на зв’язку 💙